Україна знову переходить на зимовий час. Чому це може бути востаннє

О 4 ранку в ніч на 31 жовтня стрілки годинника прокрутять назад — цієї неділі українці спатимуть на годину довше. Це може трапитись востаннє.

Ще з 1981 року Україна двічі на рік змінює час. У кінці березня переходить на літній, а у кінці жовтня — на зимовий. Та цього разу зимовий час може стати постійним.

Руслан Стефанчук, ставши новим головою Верховної Ради, знову згадав про свою ідею скасувати переведення годинників і залишитись жити за зимовим, нібито природним для України часом. Торік він подавав такий законопроєкт і його навіть ухвалили у першому читання.

Але це трапилось на початку березня, за кілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилась, а сам законопроєкт повернули на доопрацювання й повторне друге читаття.

Судячи з настрою спікера, Рада до нього скоро повернеться.

«Я думаю, що після того, як Україна перейде на зимовий час, ця дискусія знову має бути піднята», — сказав Стефанчук під час брифінгу кілька днів тому.

Навіщо скасовувати традицію

Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Метою було була економія електроенергії.

Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.

Сьогодні кризи теж трапляються, але світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.

Проблема пікових навантажень на електромережі у сучасному світі виникає радше через велику кількість побутових приладів. Тому в Польщі, наприклад, пробують починати робочий день у різні часи. Тобто заводи «прокидаються» о 7-ій, школярі — о 9-ій, магазини — не раніше 10-ої.

Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів.

Але головне, каже Стефанчук — це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров’я українців. Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.

«Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб», — писав Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.

Історія часової реформи

ЄС теж переживає за біоритми та з 2019 року скасував обов’язкове для всіх країн переведення часу. Єврокомісія досі узгоджує всі питання, пов’язані з потенційними економічними збитками. Але вже цього жовтня ті країни ЄС, що підтримали нове рішення, переведуть годинники востаннє.

На практику ЄС посилається і Руслан Стефанчук, а ще раніше влада України казала про намір узгодити цю практику з союзом.

Росія у 2011 році спробувала перейти на «постійний літній час». А слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і «питання часу» вважали одним з елементів торгу.

А тодішній російський президент Дмитро Медведєв пояснював це рішення турботою про здоров’я людей і тварин: «Вже не кажу про нещасних корів та інших тварин, які не розуміють переведення годинників і не розуміють, чому доярки приходять до них в інший час».

Україна остаточний перехід на літній час швидко скасувала.

Для українців у східних регіонах літній час був ідеальним, однак жителі Ужгорода мусили їхати на роботу в сутінках, і повертатись теж поночі. Закарпатська обласна рада навіть виступила зі зверненням до народних депутатів щодо цієї проблеми.

Росіяни теж скаржились, тому в 2014 році Кремль знову перевів годинники, на цей раз на «вічний зимовий час».

Сьогодні Москва залишається у часовому поясі UTC+3 (тобто, у неї година різниці з зимовим часом Києва). Водночас літній час в Україні також відповідає поясу UTC+3, тож пів року Київ живе за одним часом з Москвою.

У одному часі з Росією живе також Білорусь, а також анексований Крим і непідконтрольні частини Донбасу.

Відтак законопроєкт Стефанчука, у якому він пропонував ввести поняття «київського часу», за його словами, в тому числі спрямований на захист територіальної цілісності України.

«Встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу своєю чергою дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій», — переконаний Руслан Стефанчук.

Коли приймуть остаточне рішення

Стефанчук стоїть на тому, що питання з часом нарешті треба закрити. Торік у профільному комітеті стверджували, що за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.

«Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч», — говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.

Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.

Через «зимовий час» влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.

Щоб усім було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у закон, «що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території».

Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович вказував на те, що через «зимовий час» ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.

«Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга», — говорив політик під час обговорення законопроєкту Стефанчука у Раді.

Українці досі не дійшли спільної думки, показує соціологічне опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні цього року. 42% схвалюють ідею відмовитись від переведення годинників.

Але 17% пропонують відмовитись від літнього часу, а 25% — від зимового. Ще третина опитаних вважають за краще залишити все як є. А 26% досі не визначились, як бути.

джерело