Що буде з цінами на харчі в Україні? Як золотий газ перетворився на золотий батон

Продуктові чеки? В Україні? Як у США? У новому році така можливість вже не виглядає неймовірною.

Рекордні ціни на енергоносії 2021 року перетворюються на рекордні ціни на харчі у 2022.

Від кінця минулого року виробники харчів — хліба, молока, м’яса, яєць — говорять про суттєве згортання виробництва, а то й зупинку підприємств.

Нинішні ціни на газ виявилися для них непосильними. А якщо закласти ці ціни у вартість продукції, вона стане непосильною для більшості покупців, усвідомлюють виробники.

Уряд каже, що розв’язав проблему, коли в останні дні старого року зобов’язав приватні компанії продавати частину газу виробникам «соціально важливих» харчів за регульованою ціною через біржу.

Проте видобувні компанії вже заявили, що урядове рішення не лише суперечить закону про ринок газу, але й може підірвати енергобезпеку країни, адже за таких умов видобуток неодмінно почне скорочуватися.

То до чого варто готуватися у новому році?

Передусім, до подальшого зростання цін практично на все, що є на полицях магазинів.

Ще восени 2021 року, коли увага громадськості була прикута здебільшого до тарифів на газ та опалення, експерти попереджали: важливими є не лише ціни на газ для побутових споживачів, що їх уряд зафіксував на рівні травня завдяки річним газовим контрактам.

«Космічні» ціни на газ для промисловості, які були і залишаються ринковими, все одно відіб’ються на гаманцях українців — через ціни на усі товари, і передусім харчі.

Тепер радник президента з економічних питань Олег Устенко каже, що зростання цін у сировинній продовольчій групі у новому році може сягнути 20% і потребуватиме «антикризових заходів».

А якщо врахувати, що харчі в українському споживчому кошику «важать» майже половину, «таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком», розповів економіст «Інтерфакс-Україна», прогнозуючи загальну інфляцію в країні на рівні 8-10%.

Втім, твердить президентський радник, зростання цін буде відчутним не лише для гаманців українців, але й по всьому світу. Крім того, значна частина цьогорічної інфляції в Україні буде «імпортованою».

У першу чергу з найбільшої економіки світу — США. Там десятки мільярдів, які були витрачені для підтримки економіки під час пандемії, обернулися давно забутою інфляцією, — за минулий рік вона сягнула максимального рівня за майже чотири десятиліття — 6,8%. Якщо українців такий рівень інфляції абсолютно не лякає (лише за минулий рік вона дорівнюватиме близько 10%), то для американців така цифра є шоком — багато з них з таким зростанням цін стикнулися вперше за життя.

Про неординарність ситуації свідчить, наприклад, те, що Білий дім змушений розбиратися зі зростанням цін на м’ясо. Як виявилося, у країні із найпотужнішою економікою у світі чотири компанії контролюють 85% виробництва яловичини та 54% виробництва птиці.

А президент Байден працює над планом заходів, що мають простимулювати конкуренцію у цій галузі, і, відповідно, знизити ціни.

Що ж робити?

За даними мінекономіки, лише у грудні середня ціна імпортного газу зросла на 62% — до майже 1200 доларів за тисячу кубів.

Українські харчовики, яким вже не сила «тягти» нинішні ціни на газ, пропонували урядові підтримати їх так, як це зробили чи планують зробити у низці європейських країн — цільовою підтримкою певних галузей та зниженням ПДВ на певні товари.

Такий шлях пропонують і деякі українські експерти. Наприклад, Павло Кухта із Київської школи економіки.

«ПДВ — це податок у розмірі 20% від ціни, який ми сплачуємо під час купівлі усіх продуктів, — нагадує колишній заступник міністра економіки та сільського господарства. — Ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% на ключові для українців харчі. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на такі продукти».

Звичайно, зниження ПДВ на харчі коштуватиме грошей з бюджету, — визнає економіст у дописі на Facebook. Але зауважує, що «бюджет — це інструмент для вирішення проблем людей. А нашою проблемою цього року буде саме зростання цін на їжу».

Водночас економічний радник президента Олег Устенко вважає, що в українських умовах зниження чи скасування ПДВ, навіть тимчасове, потягне додаткові витрати на адміністрування податків та зашкодить конкуренції.

«У наших умовах це додатковий ризик для економіки», — вважає він.

А от більш прийнятним варіантом, каже економіст, могла б бути цільова фінансова підтримка — за аналогією із програмою «єПідтримка». Олег Устенко навіть не виключив запровадження чогось на кшталт «продуктових карток», які діють у США для незаможних громадян.

«В офісі президента позиція більше ніж чітка: передусім мають отримати підтримку найбільш вразливі та незахищені верстви населення. Як? Варіанти розглядатимуться. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamps у системі «Дія» — так званих «продуктових чеків», як це практикується в США», — заявив Олег Устенко, наголосивши, що «це антикризові заходи, які можуть упроваджуватися в разі необхідності».

Такого кроку не виключає і Павло Кухта. Він нагадує, що продуктові картки чи талони — «спеціальні чеки на певну суму грошей, які можна витрачати винятково на їжу» — запровадили у США ще за часів Великої депресії 1930-х. Проте вони існують і досі.

За словами економіста, українські фахівці говорять про аналогічну систему вже давно, а 2022 — «ідеальний час, щоб перейти нарешті від розмов до справ».

У Центрі економічної стратегії також закликають владу використовувати можливості бюджету — «через механізм субсидій, зменшення ставок ПДВ на певний період для окремих товарів та енергоносіїв, а також соціальні виплати».

Проте наразі український уряд пішов добре відомим шляхом — частково відновив державне регулювання цін на ринку газу.

Ціна «дешевого» газу

В останні дні старого року уряд зобов’язав приватні видобувні компанії з 1 cічня по 30 квітня 2022 року продавати 20% свого газу на українській енергетичній біржі, а також обмежив 25% націнку на газ, який продається виробникам борошна, житнього-пшеничного («Українського») хліба та батонів, молока, яєць та олії. Всі ці продукти уряд вважає «соціальними».

Міністерство аграрної політики вже оприлюднило список підприємств, які випускають «соціальні» харчі, а відтак, мають право купувати газ за пільговою ціною. До нього увійшли майже 7 тисяч підприємств.

За оцінкою заступниці міністра економіки Юлії Свириденко, за такими правилами вже у січні нового року виробники мають отримати до 80 млн кубів дешевшого газу.

От тільки ані видобувники, ані біржа поки не знають, як оформлювати такі контракти.

«Ми чекаємо від уряду конкретного порядку (продажів), як і всі газовидобувні компанії», — заявила заступниця голови біржового комітету УЕБ Інна Щербина.

Повернення до «ручного» регулювання цін може обернутися для України подіями, подібними до тих, що відбуваються у Казахстані, вважає директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

«Якщо ми підемо таким шляхом, як в Казахстані — тримати ціни вручну, поки не закінчаться гроші, то пізніше різке подорожчання (де-факто повернення ринкової ціни) стане для багатьох трагедією», — заявив він телеканалу Рада.

У ЦЕС вважають, що рішення уряду щодо спеціальних цін на газ для окремих виробників виглядають непродуманими, а механізм дії нововведень — незрозумілими.

Крім того, самі видобувні компанії вважають рішення уряду таким, що суперечить зобов’язанням України як члена європейського енергетичного співтовариства та закону про ринок газу, і готові доводити це в суді.

В асоціації газовидобувних компаній також застерігають: державний контроль за цінами не лише не вирішить проблеми споживачів, але й матиме катастрофічні наслідки для української енергетики.

Там нагадують, що за останні 5 років приватні компанії наростили видобуток газу більш ніж на 20%, і нині видобувають до чверті від усього видобутку в країні. Але за умов, коли їх змушуватимуть частину цього газу продавати за регульованою ціною, неодмінно скоротять інвестиції, а відтак, скоротиться і видобуток.

Менший видобуток — менше податків, зокрема, і ренти, із якої, наприклад, фінансуються виплати тисячі за вакцинацію, або планують почати фінансувати президентський фонд майбутніх поколінь.

Втім, зменшення власного видобутку газу має й ще одну, не таку віддалену загрозу.

«Враховуючи ймовірний запуск Північного потоку-2 та ризик скорочення або повного припинення транзиту російського газу через територію України, це суттєво послабить енергетичну безпеку України», — застерігають у асоціації газовидобувників.

До чого тут Північний потік-2?

Добудова газогону, яким Росія хоче доставляти ще більше свого газу до Європи, а також бажання Москви запустити цей газогін якомога швидше, вже стали одним із основних факторів рекордних цін на газ у Європі. А також того, що європейські газосховища стоять майже порожніми.

За даними оператора ГТС України, у 2021 році українськими трубопроводами до Європи пройшло 41,6 млрд кубів російського газу. Це на 25% менше, ніж у 2020. Загалом потужності української ГТС були використані лише на 30%. У перші дні 2022 року скорочення транзиту прискорилося.

Це означає не лише втрату доходів від транспортування. Понад 90% українського газового імпорту — це так званий віртуальний реверс, тобто те, що Україна відбирає з трубопроводів в обмін на взаємозалік за контрактами із європейськими компаніями.

У разі, якщо транзит газу територією України і надалі скорочуватиметься, а імпортувати з Європи буде важко — і через ціни, і через брак самого газу — саме внутрішній видобуток мав би бути «подушкою безпеки» для України.

Власне, як все працює, мав би показати приклад із вугіллям, видобуток якого в Україні скоротився, а імпорт виявився не таким простим і значно дорожчим, ніж очікували. Звідси — рекордно малі запаси на ТЕЦ і рішення використовувати дорогий газ, щоб перекрити нестачу відсутнього вугілля.

Тож «гасіння пожежі» із цінами на харчі через ручне керування цінами на газ може обернутися ще більшою проблемою — і не у віддаленому майбутньому, а вже цього року.

Хоча ціни на газ для населення, а тепер ще й для виробників харчів привертають більше увагу у зимові місяці, є і ще одна проблема, про яку вже говорять експерти.

Йдеться про врожай нового року. Для того, щоб він був добрим, потрібні добрива, а у їхньому виробництві газ є однією з головних складових — до 80%.

Якщо додати до цього вартість палива для посівної та збирання врожаю, яка також буде закладена у ціну продуктів, нинішня вартість буханця хліба може виявитися далеко не останнім рекордом цього року.

джерело