Політики-«антивакси». Які їхні шанси стати владою в Україні?

Значна частина українців досі не вакцинована проти коронавірусу. І не планує щеплюватися — попри те, що в країні один із найвищих у світі рівень смертності від COVID-19 та посилені карантинні обмеження для невакцинованих. Ба більше, три чверті українців висловлюють невдоволення щодо запроваджених обмежень. Усе це створює великий простір для маніпуляцій, зокрема політичних.

На початку листопада під Верховною Радою відбувся протест так званих антиваксів. Запланували й наступний мітинг. І це — не хаотичні збори. В «антиваксів» є свої лідери. Лідери, які в різний час намагалися обратися до рад різних рівнів.

Раніше, до пандемії, їм не вдавалося отримати значної підтримки виборців. Тепер на тлі антивакцинаторських настроїв вони проголошують на своїх мітингах недієздатність влади і висловлюють бажання взяти під контроль ситуацію в Україні.

Чи справді коронакриза дає шанс лідерам-«антиваксам» узяти владу у свої руки — у матеріалі hromadske.

СБУ прийшла за «українським Кеннеді»

16 листопада до помешкання львів’янина, скандального активіста Остапа Стахіва постукали. Це були працівники СБУ. Прийшли з обшуком у справі про захоплення держвлади. За два дні Галицький райсуд Львова почав обирати Стахіву запобіжний захід.

У судовому приміщенні затриманий повідомив присутнім, що на його захист мають приїхати іноземці. «Зараз зв’язуються з Робертом Кеннеді. Він виступає за права та свободи людей у США», — заявив Стахів.

Що може пов’язувати Стахіва та Роберта Кеннеді-молодшого? Обидва є лідерами «антиваксів» у своїх країнах.

Роберт Ф. Кеннеді-молодший виступає під час протесту проти вакцинації від COVID-19 у Мілані, Італія, 13 листопада 2021 року

Згаданий Кеннеді є сином 64-го Генпрокурора США Роберта Кеннеді. Він є давнім «антиваксом». З початком коронавірусної пандемії став популярнішим. Центр протидії цифровій ненависті вніс Роберта Кеннеді-молодшого до «дюжини дезінформаторів». Це група найбільш впливових антивакцинаторів, які разом продукували 65% усього антивакцинаторського контенту в країні. Стахів куди менш відомий. 

Готуючи програму «В темі» про лідерів протесту 3 листопада, hromadske звернуло увагу, що вони вже випробовували свої сили на виборах:

  • Остап Стахів є лідером партії «Ідея нації», торік балотувався на посаду міського голови Львова;
  • Віктор Вікарчук також у 2020-му балотувався до Хмельницької міськради від ОПЗЖ;
  • Антон Гура у 2015-му від партії «Укроп» ішов до Київради.

Проте класичними політиками їх навряд чи можна назвати.

«Усі ці персонажі — люди, які вибудували під себе певну інфраструктуру і на будь-якій хайповій хвилі нарощують популярність. Щойно піднялася інформаційна хвиля стосовно пандемії, у них одразу в кільканадцять разів зросла кількість підписників у соцмережах. Вони намагаються це зростання використати з вигодою. І для своєї репутації, і для збору донатів», — розповідає експертка з медіаграмотності Оксана Мороз.

Діяльність цих «антиваксів» Мороз вважає шахрайством. А Стахіву вона присвятила окреме відео, де називає його фейкотворцем, провокатором зі стажем і політиком-невдахою.

А от СБУ в діях «антиваксів» угледіла створення цілої антиукраїнської мережі, яка, припускають спецслужби, має кураторів із Росії.

Та й самі представники цієї «мережі» публічно розповідають про координацію з росіянами. Так херсонський блогер, агресивний противник карантинних обмежень Кирило Стремоусов нещодавно повідомив, що від двостороннього запалення легень померла росіянка Анастасія Метельська (вона ще називала себе Клавою Бєловою).

Остап Стахів

«Коли торік ми почали боротьбу проти незаконних карантинних заходів, Настя була єдиною, хто виступав проти обмежень і непотрібних процесів, які відбувались у нашому суспільстві. Вона — людина, яка боролася до останнього моменту, бувши прихильницею свободи і прав на рівні РФ», — розповів Стремоусов у своєму відео.

Чи може цей зв’язок Стремоусова з переслідуваною в Росії Метельською свідчити про вплив спецслужб РФ на мережу «антиваксерів» в Україні? Представник команди Зеленського пояснює, що ФСБ однією рукою може переслідувати російських «антиваксів», а іншою — спрямовувати.

Зі свого боку медіаекспертка Оксана Мороз вказує на меседжі українських «антиваксів». «Вони великою мірою перетинаються з меседжами російської пропаганди. Тут питання, чи роблять вони це самостійно. Свідомо чи ні підігрують російській пропаганді?» — каже Мороз.

Перспективи «Партії антиваксерів»

Мільйони українців, які не вакцинувались і не хочуть цього робити, — це ще й мільйони виборців. Чи можуть вони привести до влади умовну «партію антиваксів»? Усі співрозмовники hromadske скептично ставляться до такої перспективи.

Так, політолог Володимир Фесенко припускає, що певні шанси ця умовна партія мала б, якби якісь вибори, наприклад місцеві, відбувалися вже зараз. Але за графіком найближчі вибори — щонайменше за два роки.

«Це довго. Якщо за рік ми почнемо забувати про епідемію, то й питання антивакцинаторства відійде в минуле, воно вже не буде актуальним політичним чинником», — вважає Фесенко.

Протест противників вакцинації від COVID-19 під стінами Верховної Ради, Київ, 3 листопада 2021 року

На підтвердження цієї тези є й результати соціологічного дослідження групи «Рейтинг». Соціологи зафіксували значне зниження кількості тих, хто не хоче робити щеплення проти коронавірусу. Якщо в липні таких було 53% серед населення 18+, то в листопаді — 36%.

«Кількість антивакцинаторів — мінус 7% за місяць. Динаміка збережеться. Кількість людей, які не хочуть вакцинуватися, зменшуватиметься», — підсумовує заступник директора соціологічної групи «Рейтинг» Любомир Мисів.

Натомість політтехнолог Сергій Гайдай узагалі не бачить перспектив такого політичного проєкту з інших причин. Він пояснює, що українські «антивакси» — дуже широке поняття.

«Серед них є вузький прошарок людей, які не можуть бути електоратом, вони просто живуть конспірологічним життям», — каже Гайдай.

І це теж підтверджується соціологічними дослідженнями групи «Рейтинг». Так, у березні цього року було лише 8% українців, які є противниками вакцинації дітей проти поліомієліту, кору, туберкульозу тощо. Любомир Мисів пояснює, що саме цих людей варто вважати справжніми «антиваксами». І в цілій низці європейських країн їхня частка вища, ніж в Україні.

Інша ж частина умовних «антиваксів» — це ті, хто ще не довіряє вакцині проти коронавірусу чи обурюється карантинними заходами. Згодом таких стає дедалі менше.

І ще одна проблема для створення політичного проєкту «антиваксів» — погана репутація. «Вони мають маргінальний вигляд. Не справляють враження самостійних потужних лідерів», — каже політолог Фесенко. І це є однією з причин, чому на антивакцинаторських настроях не намагаються заробити бали найвпливовіші політики.

Єдине, що в політичному плані можуть отримати лідери «антиваксів», — це впізнаваність.

«Але з упізнаваністю є певна особливість. Вона обов’язкова, щоб отримати владу, але її не достатньо. Треба мати ще й політичний контент, щоб вигравати вибори», — каже політтехнолог Гайдай. 

І додає: для перспектив у політиків також має бути політичний порядок денний.

Журналіст-розслідувач, громадський активіст Дмитро Гнап під час подачі документів у Центральну виборчу комісію для реєстрації кандидатом на пост Президента України, у Києві, 3 лютого 2019 року

Борці за права

Цією позитивною аджендою може бути боротьба проти карантинних обмежень, якщо її позиціювати як відстоювання прав і свобод.

«Половина населення не підтримує політиків, які не хочуть вакцинуватися. А з іншого боку три чверті виступають проти обмежень людей, які не щеплені», — наводить результати останнього дослідження групи «Рейтинг» соціолог Любомир Мисів.

Ось ці 71% українців і можуть стати тим полем, на якому політики отримають змогу працювати з позитивною аджендою.

«Якщо на карантинні обмеження поглянути під певним кутом зору, їх можна трактувати як утиски підприємців. У такому разі тут є ресурс, щоб підняти лідера та рівень довіри до нього», — пояснює політтехнолог Богуш.

За спостереженням політолога Володимира Фесенка, одним із тих, хто саме на цьому хоче заробити політичний і соціальний капітал, є колишній журналіст Дмитро Гнап. Нині він позиціює себе як лідер руху «Праві» та виступає на підтримку підприємців, що чинять спротив карантинним обмеженням.

У розмові з hromadske Гнап запевняє, що не є «антиваксом». Понад те, сам уже вакцинований.

«Я проти примусової вакцинації. Я виступаю за права і свободи людини. Для мене тема з примусовою вакцинацією — одна з ділянок фронту, де відбувається битва між державою і чиновниками з одного боку та громадянами — з іншого», — каже Гнап.

Примусовою вакцинацію Гнап називає через те, що за відмову від щеплення людину «можуть викинути з роботи». Як приклад наводить свою історію. Хоча насправді його не могли відсторонити від ефіру на 24-му каналі через відмову вакцинуватися, бо сам він визнає, що робив щеплення. На це зауваження hromadske Гнап відповідає: «Усе гірше. Навіть якщо ти висловлюєш свої погляди, тебе можуть затаврувати, захейтити і відсторонити від ефіру».

Хоча Гнап і має політичні амбіції та плани, однак думає, що діяльність проти карантинних обмежень у політичній кар’єрі йому не допоможе.

«Зараз закінчиться істерика навколо чергової хвилі коронавірусу, стихне істерика і терор з боку влади, затихнуть антивакцинаторські настрої. Але це не змінить величезного запиту громадян України на зміну несправедливої системи», — вважає Гнап.

ВІД РЕДАКЦІЇ. hromadske не поділяє твердження про примусову вакцинацію і терор влади.

Другого Кеннеді серед українських «антиваксів» не буде

Згаданий Роберт Кеннеді-молодший також думав про участь у виборах. А втім, отримати хоча б якусь посаду в американській владі йому так і не вдалося. Ба більше, навесні 2019-го троє членів родини Кеннеді публічно засудили його антивакцинаторську діяльність. Це було ще до коронавірусної пандемії, під час якої він значно посилив свою кампанію.

Не отримав значних політичних дивідендів і згаданий Стахів. Уже під час пандемії восени 2020-го він балотувався на посаду мера Львова. Результат — 826 голосів, що становило 0,36% і лише 13-е місце (із 17 кандидатів).

І хоча справжніх «антиваксів» в Україні налічується 8%, провести свою партію до парламенту вони також навряд чи зможуть. Бо значна частина з них — конспірологи та прихильники теорій змов. І на вибори, кажуть політтехнологи, усе-таки можуть просто не прийти.

Тож усі гасла про «брати владу у свої руки» залишаться лише для протестів «антиваксів» та їхньої мильної бульбашки в соцмережах.

джерело