Які наслідки матиме для українців впровадження “податку на Google”

Із січня 2022 року в Україні набув чинності закон про “податок на Google“. Офіційна назва документу — закон “Про внесення змін до податкового кодексу щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам”. Відтепер не зареєстровані в Україні закордонні ІТ-компанії мають сплачувати 20% податку до державного бюджету, як цей закон зачепить українців з’ясовувало Суспільне.

Закон про “податок на Google”, який парламент ухвалив 3 червня 2021 року, мав на меті збільшення доходів державного бюджету. Автори документу зазначили, що нині Україна недоотримує близько 3 мільярдів гривень унаслідок несплати ПДВ. У пояснювальній записці також ідеться, що схоже оподаткування нерезидентів існує в Україні та Білорусі.

Згідно з законом з 1 січня 2022 року усі міжнародні інтернет-гіганти, що не є резидентами та не мають свого представництва в Україні, мають сплачувати податок на додану вартість у розмірі 20% у державний бюджет. Це стосується таких корпорацій як Facebook, Netflix, Google, YouTube, Amazon та інших ІТ-компаній. Якщо компанія нерезидент продає свої послуги в Україні через зареєстрованого посередника, то вони не оподатковуватимуться. У такому випадку податковий тягар лягає на посередника.

Податок інтернет-гіганти мають платити з продажу електронних послуг, а саме: постачання зображень або текстів, у тому числі фотографій, електронних книжок та журналів, постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, користування хмарними технологіями, постачання програмного забезпечення, надання рекламних послуг в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Податки не потрібно платити за мобільні застосунки, які працюють без інтернету, наприклад служби таксі чи доставки їжі. Виключенням є й освітня сфера.

“Мова йде про те, що у зв’язку з карантином зараз студенти у вишах навчаються онлайн і просто запускають зум скайп або інший засіб комунікації для того, щоб послухати лекцію від своїх викладачів або вчителів. Це не слід вважати постачанням електронних послуг”, — розповіла Суспільному старший консультант відділу міжнародного оподаткування мережі Klynveld Peat Marwick Goerdeler (KPMG) в Україні Ніна Матвієнко.

Ученик во время онлайн-урока во время карантина в Киеве, 29 марта 2020 г. Фото Ковальчук Виктор / УНИАН

Використання додатків і соцмереж для навчання не вважатиметься постачанням електронних послуг

Маркетинг-директорка українського медіасервісу “Megogo” Валерія Толочина розповіла Суспільному, що цей закон потрібен для рівних умов праці.

“Ми, як резиденти України, сплачуємо всі податки й для нас звісно щоб всі гравці в нашій категорії були в однакових умовах, це звісно добра новина, тому що це рівні умови конкуренції”, — каже Толочина.

Ініціатор закону Данило Гетманцев (“Слуга народу”) посилається на досвід інших країн.

“Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії”, — йдеться у пояснювальній записці до закону.

Зобов’язання платити 20% ПДВ в український бюджет виникатиме для тих компаній, чий річний дохід перевищує мільйон гривень. За продаж своїх електронних послуг в Україні, без сплати податків, компаніям загрожує штраф у 180 тисяч гривень. Для сплати податків урядовці розробили спеціальний електронний сервіс “ПДВ для нерезидентів”. Сплачувати податки компанії мають в євро чи доларах за курсом НБУ. Від запровадження цього закону народні обранці очікують щонайменше 3 мільярди гривень надходжень у державний бюджет щорічно.

Виконавчий директор лабораторії комп’ютерної криміналістики Cyberlab Сергій Денисенко вважає, що внаслідок посилення оподаткування інтернет-гіганти підвищать вартість своїх послуг для звичайних користувачів.

“Цей закон не новий у світі. Це велике збагачення для країни, а саме поповнення державної скарбнички.Але є мінуси. Не виключення що ці гіганти піднімуть вартість своїх послуг відповідно до тих процесів які передбачає податковий кодекс”, — каже Денисенко.

Про подорожчання електронних послуг вже заявила компанія Google. У грудні 2020 року корпорація надіслала клієнтам повідомлення, що всі сервіси Google, зокрема, YouTube Premium і Drive, а також програми та ігри з Play Маркет, коштуватимуть українцям на 20% дорожче. Такий лист отримала керівниця центрального округу спілки податкових консультантів України Ольга Гонзаік.

“Я отримала і на акаунт у Facebook і на акаунт у Google повідомлення про те, що буде підвищення цін на 20%, оскільки я була зареєстрована як фізична особа. Якщо я буду замовляти послуги реклами в Facebook або в Google, як фізична особа, то звісно буду платити на 20% дорожче”, — каже Гонзаік.

Також підвищиться вартість хмарних сховищ в компанії Amazon. Про це розповів директор департаменту хмарних рішень компанії посередника Amazon в Україні Андрій Дегтяренко: “Припустимо користувач купував хмарне сховище і платив 100 $ в місяць в Amazon чи в Microsoft, з 1 січня 2022 року він буде платити за нього 120 $, а компанія постачальник Google чи Amazon буде платити ПДВ 20%. Google не стане заробляти менше, просто користувач буде більше платити”.

джерело