Шкільна реформа: де і як навчатимуться діти Каховщини?

Замість звичайних загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів в Україні з’являться 3 окремі ланки: початкова школа, гімназія (5-9 класи) та ліцей (10-12 класи). Чимало занепокоєнь виникло у батьків пов’язаних з реформою, що має впровадитись в системі старшої школи. Нещодавнє роз’яснення МОН щодо набору учнів у 10–11 класи не дало відповіді на чисельні запитання і батьків, і освітян. Редакція спробувала розібратися, як мають реформувати старшу школу, що відбувається зараз у школах нашого регіону, а також що потрібно для успішної розбудови мережі профільних ліцеїв на території Каховщини та Нової Каховки зокрема,  та найголовніше — що робити батькам, чиї діти вже в найближчому майбутньому будуть вчитися в старших класах.

Що передбачається у реформуванні старших класів? Дітям не має сенсу перед вступом до вишів вчити понад два десятки предметів, а варто зосередитися на обраних — тих, які потрібні для вступу. Учні це роблять і зараз: після школи йдуть до репетиторів. Тобто, школа не дуже допомагає вступу, а діти витрачають на додаткове навчання увесь вільний час. Реформування старшої школи має спонукати до того, щоб учень у 9-му класі визначився з колом предметів, які б хотів вивчати поглиблено, і йшов їх вчити в обраний ліцей. Чим цей ліцей відрізнятиметься від школи, щоб туди йти? Хорошою матеріальною базою (лабораторії, технічне забезпечення), вчителями, які можуть предмет викладати поглиблено, учнями, які хочуть вчитися. Звісно, такий ліцей не може бути в кожній школі. У таких ліцеях 10-х класів має бути не менш ніж чотири (закон так каже). До ліцеїв діти вступають за конкурсом. Втім, конкурс може не проводитись, якщо кількість поданих заяв не перевищуватиме кількість вільних місць. Це так звані академічні ліцеї, що готують до ЗНО. Діти вчитимуться у ліцеях 3 роки (10–12-ті класи) з 2024 року.

Ті діти, хто не має планів складати ЗНО і вступати до університету, обирають для навчання професійні чи професійно-технічні, фахові заклади — це отримання повної загальної середньої освіти і професії. Це не дивина у світі. Значну частину професій, які в нас пропонують у вишах, у розвинених країнах опановують у коледжах.

Реформування старшої школи має стати завершальним етапом реформування загальної середньої освіти. Відповідно до закону «Про освіту», остаточний перехід має відбутися у 2027 році, коли перші учні Нової української школи (діти, які пішли до школи у 2018 році) дійдуть до 10 класу.

Проте на етапі підготовки та громадського обговорення проєкту реформ було запропоновано почати перебудову старшої школи раніше – з 2024 року, що й було закріплено в законі «Про повну загальну середню освіту». До середини 2022 року (початок НУШ у 5–9 класах) школи мають визначитися зі своїм подальшим спрямуванням – чи лишаються початковими школами, гімназіями (тобто середніми базовими школами), профільними ліцеями чи школами, які надають освітні послуги одразу на кількох рівнях (у складі гімназії може бути початкова школа, а у складі ліцею може бути гімназія).

«Сьогодні діти мають надмірне навантаження у старшій школі, – говорить начальник відділу освіти Каховської районної державної адміністрації Тетяна Калініченко. – Вони мають вчити близько двох десятків предметів із високими вимогами до отриманих знань і навичок від кожного вчителя. Це призводить до того, що діти перевантажені і часто мусять витрачати багато часу на вивчення далекої від уподобань та обраного напряму подальшої освіти. Створення профільних ліцеїв дало б змогу зменшити кількість предметів та/або кількість годин викладання «непрофільних» дисциплін, поглиблюючи натомість викладання основних предметів. Навчальні заклади працюватимуть на якість, а не на кількість».

За задумом реформи, в кінцевому вигляді освітній процес має виглядати так: на час, коли учням НУШ необхідно буде переходити в 10-ті класи, процес переформатування закладів освіти вже завершений. У кожному регіоні на основі досліджень та аналізу розроблено та реалізовано розгалужену мережу профільних ліцеїв. Після закінчення 9 класу за талантом, бажанням та результатами ДПА (на той час це вже було б ДПА у формі ЗНО) дитина вступає до обраного закладу. А засновник цього закладу забезпечує дитині, окрім освітніх послуг, сучасне освітнє середовище, доставлення до місця навчання (за потреби), можливість проживання та харчування, якщо щоденне перевезення дитини до закладу й додому недоцільне з якихось причин.

Багато питань є ще до кількості цих самих академічних ліцеїв, профільних напрямів, кількості класів, адже обговорення з приводу змін тривають на рівні МОН. Втім, дещо вже точно зрозуміло.

ЯК ЦЬОГОРІЧНІ ДЕВ’ЯТИКЛАСНИКИ ВСТУПАТИМУТЬ У 10 КЛАСИ

Згідно із наказом МОН від 16.04.2018 р. №367 «Про затвердження порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» учні 9 класу після ДПА зараховуються до 10 класу.

До 2024 року має завершитися перехідний період, а школи мають остаточно визначитися, чи готові забезпечувати функціонування 10–12 класів за вимогами ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Нині це вже спричинило закриття старших класів у низці шкіл, або ж закриття планується найближчим часом. Відповідно, дев’ятикласники цих шкіл мають визначитися, що робити далі – вступати в профтехи чи йти в 10-ті класи інших шкіл.

Як і раніше учнів, які вже отримували освіту в школі, автоматично зараховують в 10-ті класи. На момент перехідного періоду жодні зміни не стосуватимуться самих школярів. Підлітків з інших шкіл братимуть на вільні місця. Якщо вільних місць буде менше, ніж охочих вступити, школа проведе конкурс – тобто вступні випробування. Втім, аналізуючи чисельність учнів у Каховському районі, можна переконатися в тому, що місць усім охочим вистачить.

«У нас щорічно випускається більше 600 учнів 9 класу. І майже половина йде до 10 класу. Тому у Стратегії розвитку Новокаховської територіальної громади сплановано, що в місті буде один профільний ліцей – це наш академічний ліцей, створений на базі НКТЕЛ. Він вже створений рішенням міської ради в липні 2020 року», — говорить заступник начальника відділу освіти Новокаховської міської ради Наталія Гмизіна.

У Каховці теж розглядають можливість створити академічний ліцей на базі однієї зі шкіл, а також професійний ліцей на базі Каховського професійного ліцею сфери послуг.

Втім, перехід старших класів до ліцею відбудеться лише після 2024 року. Сьогодні всі діти та батьки можуть бути впевнені в тому, що їх право йти до 10 класу захищено законодавством України.

«У нас є формула розподілу освітньої субвенції за якою наповнюваність класів має бути 25 дітей. Для 10 та 11 класів, відповідно до рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради, не менше 20 дітей. І виходячи з тої інформації, що я маю на сьогодні, в 6 закладах освіти може бути відкритий 10 клас на наступний навчальний рік. Тобто там, де є понад 20 учнів. Звісно, це все ще може змінитися, прийде червень, коли діти здадуть ДПА, думка може змінитися і в учнів, і в батьків», — додала Наталія Гмизіна.

Про це ж говорить і Тетяна Калініченко: «Перехідний етап до 2024 року передбачено для того, аби на ліцеях не просто змінили юридичні назви та таблички, а створили необхідну матеріально-технічну базу (відповідно до профілів), а також забезпечити висококваліфікованими педагогічними кадрами».

Якщо ж занурюватись у всі нюанси сьогодні, то запитань більше, ніж відповідей, адже законодавча база сьогодні перебуває на доопрацюванні. Зміни пропонують не тільки на рівні міністерств, а й на місцях.

Так, депутатка Херсонської обласної ради Галина Гондарєва вже виступила зі зверненням до Верховної Ради України  щодо внесення змін до Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» та отримала підтримку колег-депутатів на останньому засіданні сесії Херсонської облради.

Зокрема, йдеться про те, щоб повноваження та відповідальність в реалізації реформи мали не тільки облради, але й міські та сільські, селищні ради. Тобто, утворювати та розвивати ліцеї, проводити перепрофілювання, забезпечувати підвізення учнів матимуть повноваження самі громади.

Тож ми і надалі слідкуватимемо за перебігом реформи в освітянській галузі та інформуватимемо вас.

Підготувала Олександра СЄРОВА