«На території нинішнього Берислава була розташована в ІІІ-ІV століттях нашої ери столиця Остготського королівства Данпарштадт», – стверджує офіційний сайт Бериславської міської ради. Майже те саме можна прочитати і на офіційному сайті Нової Каховки та інших інтернет-ресурсах, головним чином туристичних і краєзнавчих. Данпарштадт позначають в числі історичних пам’яток на туристичних картах Херсонщини та навіть планують створити маршрути, щоб показувати це давнє місто туристам.
Дійсно, про існування держави германського племені остготів на чолі з вождем Ерманаріхом відомо з творів пізньоримських істориків Амміана Марцелліна та Йордана. А археологічні дані підтверджують перебування готів на території України в ІІІ-ІV ст., зокрема на Північному Причорномор’ї. Як відомо, згодом готи брали участь у Великому переселенні народів та були серед тих варварів, що своїми походами сприяли падінню Римської імперії у V ст.
Мабуть, жителі Берислава дуже пишаються тим, що їхнє невелике місто стоїть саме на місці столиці стародавньої держави, засновники якої залишили доволі помітний слід в історії Європи.
Але чому ж тоді археологи не досліджують і ніколи не досліджували руїни Данпарштадту? Чому ніхто не бачив залишків його захисних мурів, воріт, будинків чи палаців правителів Остготського королівства?
«Я працюю в Бериславському районі майже все своє професійне життя. Як відомо, готська держава ототожнюється з черняхівською археологічною культурою. Але на місці сучасного Берислава поселення або могильники цієї культури невідомі. З Данпарштадтом, який, за деякими даними, взяв на спис гунський ватажок Баламир (Баламбер), було прийнято ототожнювати Київ, проте це теж помилкова версія. Скоріш за все, Данпарштадт – це легендарне місто готського героїчного епосу, яке насправді не існувало» – вважає відомий український археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАНУ Олександр Симоненко.
Зазначимо, що Данпарштадт згадується лише в деяких середньовічних германських епосах, коли історія готів вже давно перетворилася на легенду. Таким чином, немає жодних достовірних відомостей про існування цього міста, не кажучи вже про його місцезнаходження.
Ба більше: найімовірніше, взагалі не існувало і «держави Ерманаріха». На думку сучасних істориків, мова може йти лише про нестійке об’єднання різноманітних варварських племен без певних кордонів, у якому готи, можливо, деякий час відігравали провідну роль. До речі, це підтверджують події кінця IV ст., коли «остготське королівство» навіть не спромоглося чинити опір навалі східних кочовиків – гунів та швидко розвалилося під їхніми ударами.
Насправді «держава Ерманаріха» з’явилася пізніше, в VI ст., коли історики Кассіодор та Йордан, які мали відношення до готів, вирішили звеличити історію цього народу. Саме ці автори в своїх творах перетворили аморфне об’єднання варварських племен на «могутню імперію», які нібито існувала у Північному Причорномор’ї в IV ст.
Нагадаємо, що на Херсонщині вистачає справжніх історичних пам’яток – навіщо популяризувати вигадані?
Леонтій Терещенко, архіваріус