Що буде з Херсоном? “ХНР” чи “Російський корабель, йди на…”

Коли 1 березня ввечері російські військові заїжджали на східну околицю Херсона, з п’ятиповерхівки, що на вулиці Перекопська, 173, вони почули вже відому в Україні фразу “Русский корабль, иди на …”.

Як розповідають свідки, після цього будинок розстріляли. Влучили у квартири на третьому і четвертому поверхах. Там почалась пожежа, загинули чоловік і жінка.

Після цього на вулиці Перекопській загинуло ще двоє – їх розстріляли у чорному Nissan, який опинився на одній дорозі з колоною. Відео з понівеченим трупами у розшитій кулями машині зняли перехожі, які вийшли на вулицю після того, як колона проїхала.

1 березня російські військові почали встановлювати блокпости на околиці міста, 2 березня Херсон був оточений, а 3 березня росіяни зайняли будівлю Херсонської ОДА.

Близько десяти мешканців Херсона розповіли ВВС про вбивства на вулицях міста у ці дні.

“Стріляли у пішоходів, у тих, хто їхав в авто і чимось викликав підозру. Всіх жертв досі не ідентифікували”, – розповідає ВВС Ольга з Херсона.

На сайті міської ради Херсона є список загиблих за 1 і 2 березня і вказані місця, де їх вбили: На зупинці біля торгового центру “Фабрика” загинув чоловік і підліток 14 років. Біля “Нової лінії” – восьмеро людей.

У списку понад 40 людей, і, як кажуть, у міськраді, це ще не всі. Сотні людей у ці дні зникли безвісти, їх досі шукають рідні.

У місцевих пабліках у соцмережах з’являються страшні оголошення – фото понівечених тіл і запитання, чи хтось впізнає людину.

“За ці дні ні я, ні мої рідні не виходили з дому. Всюди була російська техніка, стріляли у мирних жителів. На днях влучили в будинок, в якому я колись жила. Це дуже страшно”, – розповідає Ольга.

У Херсоні багато обстріляних житлових будинків, пошкоджені бомбардуваннями школи і дитсадки.

Спалений дотла найбільший торгівельний центр міста – Фабрика.

“Туди намагалися поїхати ДСНСники, щоб його погасити, але їх обстріляли”, – каже Ольга.

“Як тільки росіяни зайшли в Херсон, вони такого натворили. Вони втопили наше місто у крові”, – говорить мешканка Херсона Альона.

Опір росіянам намагалася чинити територіальна оборона, але дві їхні групи розстріляли, кажуть місцеві.

Говорять принаймні про два місця загибелі учасників тероборони – на вулиці Кулика у Дніпровському районі міста і в бузковому парку, на заході Херсона.

У соцмережах поширюють відео з побоїща у бузкового парку з понівеченими тілами. ВВС не може його верифікувати.

“Це наші хлопці з тероборони. Вони пішли на росіян з коктейлями Молотова, але навіть не встигли їх запалити. Їх порубали, як капусту – без голів, без рук, без ніг. Тіла не дозволяли забрати. Лише пізніше їх відспівав наш священник. І в тому ж парку їх закопали”, – розповідає Альона.

Росія стверджує, що її війська нищать тільки військову інфраструктуру і не чіпають цивільних.

Захопили будівлі й перевіряють телефони

Лінія фронту змістилася за Херсон у сторону Миколаєва. По місту вже два дні роз’їжджає російська військова техніка.

Росіяни розмістились у будівлі ОДА та обласного управління міліції, розставили на виїзді з міста вогневі точки, а на дорогах блокпости.

Тут у водіїв перевіряють документи, а ще телефони – месенджери, телефонну книгу і останні фото в галереї.

“Спілкуються при цьому мега ввічливо, підтримують свій міф про ввічливих зелених людей”, – каже мешканець Херсона Антон. Перед виїздом з дому йому довелося видалити всю переписку, яка могла б викликати у росіян підозру.

Зранку 2 березня Міноборони РФ заявив, що Херсон під їхнім контролем, а з владою міста та області провели переговори про те, як будуть працювати об’єкти інфраструктури.

Чия влада?

Місто – в окупації. У Херсоні зараз немає жодного українського військового. На вулицях російська військова техніка і просто машини з літерами Z, місто патрулюють люди зі зброєю, головні адміністративні будівлі і ТРК “Суспільне мовлення: Херсон” захоплені.

У регіоні увімкнули мовлення російських каналів і час від часу зникає мобільний зв’язок.

При цьому всюди видно українські прапори, а місцева влада говорить, що Херсон – це Україна.

Так, росіяни взяли будівлю ОДА, але “ми не покинули своїх обов’язків”, заявив 2 березня херсонський губернатор Геннадій Лагута. Про те, де саме він виконує обов’язки, невідомо. Мешканці міста кажуть, що давно його не бачили, а тільки читають його пости у соцмережах.

В них він називає росіян рашистами, попереджає містян про підготовку провокацій, встановлення розтяжок і каже, що захоплення міста – не його провина.

“Якщо ви вважаєте, що саме Херсонська ОДА має відношення і провину у тому, що колона окупантів продовжує йти з Криму, що не було підірвано Антонівський міст, що була захоплена за лічені години ГЕС та управління Північно- Кримського каналу … це ваше право! Ніхто не забороняє вам так вважати. Але Бог все бачить”, – заявив пан Лагута у телеграмі.

Водночас мер Херсона Ігор Колихаєв каже, що міська влада – це просто мирні люди, які працюють на благо міста. Він сказав, що не давав росіянам жодних обіцянок. Лише просив їх не стріляти в людей. Перемовини з росіянами заперечив.

“То не були переговори…. Зі мною ніхто ні про що не домовлявся…Просто прийшли озброєні люди”, – написав Ігор Колихаєв у фейсбук.

При цьому він оголосив низку правил, за якими мають жити мешканці Херсона: пішоходи ходять по-одному, максимум по двоє, за першої ж вимоги зупиняються, російських військових не провокують і не конфліктують, машини їздять на мінімальній швидкості і тільки, якщо вони розвозять продукти і ліки.

За кого Херсон?

“Доки висить наш український прапор, значить Херсон – це Україна”, – говорить мешканець міста Олександр. Він займається у Херсоні волонтерством, розвозить продукти.

Український прапор висить над залізничним вокзалом у місті і на площі Свободи, навпроти захопленої росіянами будівлі ОДА.

Чоловік описує настрій місцевих мешканців, як бойовий, хоча, зізнається, що трохи і страшно.

“До 2014 року у Херсоні було багато проросійських настроїв і так званих нейтральних людей, яким було байдуже, чия влада. Але зараз все змінилося. Це не 2014 рік. Сценарій з ДНР тут не пройде. Тут у Херсоні переважають проукраїнські настрої”, – говорить Максим, місцевий підприємець.

Проте, каже чоловік у місті немає кому чинити росіянам жорсткого опору.

“Злість бере, що вони знаходяться у нашому місті і ми нічого не можемо з ними зробити. У нас немає лідера, яких може всіх об’єднати. Немає Каті Ганзюк. Вона б тут швидко всіх “построїла”, – каже зітхаючи Максим.

Альона працювала в органах влади і має відверто проукраїнську позицію.

“Зараз у Херсоні більше героїзму, патріотизму. Але ми щодня прокидаємося з жахом, що росіяни сьогодні нам влаштують. З такими, як у мене проукраїнськими поглядами тут зараз небезпечно”, – каже Катерина і додає – виїжджати нікуди. Позаду Крим і випалена боями земля, а попереду бої за Миколаїв.

“А з іншого боку – чому ми маємо виїжджати ? Це наша земля. Чому ми маємо віддавати її окупантам?” – розмірковує жінка.

Не вийшло ХНР?

Проукраїнські активісти у Херсоні поводяться обережно – закривають свої сторінки у соцмережах і видаляють переписки. І разом з тим – безстрашно влаштовують акції у центрі міста з українськими прапорами перед носом в озброєних до зубів російських військових.

У п’ятницю, 4 березня, до міста прибуло понад десять вантажівок з так званою “гуманітарною допомогою” від Росії. Херсон переживає зараз складні часи – мешканцям не вистачає їжі, ліків, дитячого харчування, люди стоять у довжелезних чергах за продуктами.

А 18 українських фур з продуктами, підготовлених для Херсона, до міста не пропустили. У місті багато мародерів.

Втім, коли на площі свободу у Херсоні біля будівлі ОДА розмістили вантажівки, людей прийшло менше, ніж машин. При цьому їх знімали на відеокамеру журналісти, яких охороняли російські військові.

Кілька мешканців міста провели біля цих вантажівок пікет. В обличчя російським військовим вони скандували “Херсон – це Україна”, питали, що вони тут роблять і казали, що не потребують допомоги окупантів.

На іншому кінці площі, біля кінотеатру “Україна” стояло декілька десятків людей з українськими прапорами, які голосно скандували “Слава України”. Учасник мітингу, головний режисер обласного драмтеатру Сергій Павлюк вів звідти фейсбук лайв.

Людям не вистачає продуктів. Хтось вже і голодує. Але все одно вони не вийшли за їхньою їжею, не хотіли її брати. Вони втопили наше місто у крові”, – стверджує Альона.

Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджав, що окупаційні війська планують проголосити “Херсонську народну республіку”. І використають для цього привезених з Криму людей і акцію з роздачі їжі.

“У Херсоні не відбулося мітингу за створення ХНР. На площу вийшли люди з українськими прапорами і не злякались озброєних російських військових”, – написало Суспільне Херсон, яке попри захоплене приміщення продовжує свою трансляцію.

Мешканка Херсона, блогерка Любов все життя живе в Херсоні й говорить російською. Коли у своєму інстаграм вона звинуватила Росії у нападі на Україну, від неї відписалося кілька сотень підписників, але і надсилали повідомлення з вибаченнями за дії Росії.

“Через мову мене ніколи тут не утискали. Я не хочу жити в Росії”.

Заклики щодо того, щоб Херсон був у складі Росії, у місті теж лунають. Зустріти їх можна у російські соцмережі – ВКонтакте.

“Я закликаю херсонців позбутися будь-якого відчаю. Україна свого не віддасть…Обовʼязково дайте знати окупантам, що бути у Херсоні вони можуть лише тимчасово. І ніколи не зможуть володіти Херсоном”, – звернувся до херсонців президент Володимир Зеленський.

джерело