Самогубство, корупція, гроші та інші цікаві факти про ЗНО

Вікіпедія повідомляє: “Зовнішнє незалежне оці́нювання — іспити для вступу до вишів в Україні. Комплекс організаційних процедур спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до закладів вищої освіти.” Набір пов’язаних слів, по факту — випробування нервової системи школярів у вигляді тестів, творів, вирішення завдань, а ще викачування грошей і часу на підготовку.

З 2004 року іспит почав бути дійсним в Україні. І якщо на початку 21 століття перше ЗНО складали близько 4500 випускників у декількох столичних школах, сьогодні їх кількість сягнула відмітки 379000 та 6000 пунктів складання. 16 років тому предметами для складання були: математика, історія, українська мова та економіка. Сьогодні перелік значно поповнився — українська мова і література, історія України, математика — обов’язкові, біологія, географія, фізика, хімія, англійська, іспанська, німецька, французька мови — на вибір.

Ціна позашкільної підготовки для ЗНО

Ні для вчителів, ні для випускників і навіть ні для держави не є секретом те, що багато питань з ЗНО не входять до шкільної програми, саме в цьому і весь сенс. Так-так, всі 11 років навчають чомусь життєво необхідному, але далеко не всьому, що вимагає програма іспитів. Саме тому кожен другий випускник школи потребує додаткових уроків у репетиторів.

Розрахуємо скільки обійдеться додаткове навчання, без якого скласти ЗНО майже неможливо.

Для кожного випускника є обов’язковим три предмети на вибір, крім української мови та літератури, математики або історії України, наймаються три репетитори.
Праця вчителя має бути оцінена в грошовому еквіваленті, тож кожен репетитор виставляє свою ціну.

Середня вартість уроку варіюється від 100 до 200 гривень за годину.

Якщо абітурієнт готується додатково з початку року, за приклад візьмемо, 2 рази в тиждень по одному предмети, яких взагалі три. Тож за тижневих 6 годин навчання з різними вчителями, в кращому випадку, витрачається 600 гривень. 9+1(через пандемію) місяців підготовки до ЗНО обійдеться у 24000,00 гривень! Ще книги, з одного предмету тестовий зошит і посібник, що пропонує УЦОЯО коштує близько 120,00 грн, їх 3, отже 360,00 грн. Вартість пробного іспиту по всій Україні складає від 138,00 грн до 150,00 грн. Саме Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти пропонує жителям Миколаївської та Херсонської областей скласти один тест пробного ЗНО за 145,00 грн, їх 2. Ще 290,00 гривень на підготовку, яку, нагадуємо, не було проведено через Covid-19. Гроші все ще не повернули.
Підсумовуємо та отримуємо, вірніше витрачаємо, 24650,00 грн — це економний варіант.

Оптимізм і підтримка “згори”

Відверто і не приховуючи про вимушене марнотратство грошей у соціальних мережах розповідає Авраменко, такий собі дослідник і популяризатор української мови, з обличчя якого роблять ікони в шкарпетки та спідню білизну або ж проклинають за новий правопис, навіть перепис мови. Один зі школярів залишив коментар адресований саме “Іісусу української мови” — “250 гривень за книжку, 150 за зошит, це ВЕЛИКА туча грошей. Єдине, що Авраменко зробив для мене так це викачав 700 гривень :)!” На що Авраменко відповідає хейтеру, як він звик стигматизувати сучасних школярів: “Слухай, дорогенька або дорогенький, я викачав набагато більше ніж 700 гривень. Якщо порахувати скільки ви купили моїх книжок з 5 по 11 клас…а я випустив їх понад сто, то в кінці не буде смайлика…там буде демон, ха-ха!!!”

У розборі завдань з ЗНО, людина, що написала безліч книжок з підготовки до іспитів і шкільної програми, вважає себе “батьком сучасної мови” пояснює відповіді з легкою постіронією, але по факту: “Правил немає, тут суто інтуїція вам допоможе. Ну, вгадав чи не вгадав… Але знаєте, є таке золоте правило: хлопці йдуть служити в армію, а дівчата — в сімейно-будівельний інститут.” Представника освіти в Україні, якого ми заслуговуємо.

Сучасна ікона української мови — Олександр Авраменко.

Своїм відео повідомленням і життєвим оптимізмом Володимир Зеленський теж намагався підбадьорити абітурієнтів — “Всім бажаю 200 балів. Ви молодці! Бажаю здоров’я, всім успіхів”. Але навіть і це не врятувало від величезного шквалу обурення коментаторів під публікацією президента. На окупованих територіях України, а саме всієї ДНР, ЛНР та Криму. Офіційно зареєстровані жителі цих місцевостей можуть безкоштовно навчатись у будь-яких вищих навчальних закладах країни без складання ЗНО, не враховуючи реальне місце знаходження або серйозність загрози освіти в них.
“Це – частина нашої державної політики. Ми боремося за молодь на тих територіях, ми хочемо максимально заохотити таких випускників переїжджати в Україну, вступати в наші заклади освіти, навчатися в українській системі освіти”, — повідомив Зеленський.

Фальсифікація ЗНО


У 2015 році прокуратура провела обшук приміщення УЦОЯО і завела справу на Ігоря Лікарчука і ще на 5 його заступників, звинувативши тодішнього його голову у підробці ЗНО майже для 2000 учасників починаючи з 2008 року. Далі все по старій схемі: подав у відставку, по-тихому замів свої сліди.

Відмітив неправильні варіанти відповідей — не проблема, татусь виправе, так ще і в Шевченко на юриста запхне!


Серед тих самих геніїв-щасливчиків: син першого заступника УЦОЯО, донька екскерівника Укрзалізниці, ще родичі чиновників СБУ та онуки декількох політиків. Простіше кажучи — справжній букет з корінців сучасної освіти України. Зараз це подекуди прозоріше і система, як повідомляє нинішній міністр освіти та науки Вадим Карандій, зміцніла до максимуму, а доступ до неї отримати неможливо.

Смерть та психічні розлади через ЗНО


Ще 2 роки тому анонімна розповідь батьків дитини, що покінчила з життям, не привернула уваги. Випускник столичної школи вистрибнув через вікно, побачивши свої результати за іспит. І знову репід історії, тільки вже на Полтавщині. Скільки ще таких маловідомих самогубств було скоєно через напруження і стрес на іспитах? Атмосферу страху створюють і самі вчителі, що кожного уроку нагадують дітям, що вони “не здатні та неповноцінні, адже не складуть найважливіший іспит у житті”, батьки з нагнітанням, суспільство в цілому, реклама нескінченних вебінарів і уроків з підготовки. ЗНО стає сенсом існування, а результати є показником інтелекту або його відсутністю.

Іспити попри карантин


Без заперечень, цьогорічне ЗНО найскладніше з усіх минулих. Через пандемію платне пробне тестування скасували за день до його здійснення, близько двох місяців випускники навчальних закладів здобували освіту власноруч на дистанційному навчанні, затримали й сам іспит майже на 4 неділі. І здавалось би, що є усі підстави для полегшення завдань або значного зниження прохідного балу. Не цього разу. Як і раніше, метою Українського Центру Оцінювання якості освіти (далі УЦОЯО) є якомога менше абітурієнтів з високими балами. Тільки маленький шматочок маси має можливість навчатись у ВНЗ за рахунок держави, інші — тільки контракт.

Вперше за 6 років ЗНО не є обов’язковими, його мають писати лише ті, хто планує вступати у виші навчальні заклади. Саме таке рішення кабінет міністрів прийняв задля того, щоб уникнути масового скупчення людей, але навіть і це не врятувало від потоку абітурієнтів і загрози зараження коронавірусом. У запрошенні-перепустці для кожного був вказаний свій час, все ж з тією ж метою, для визначення та підтвердження особи, але хто “як здрасьтє” буде приходити за годину до початку іспиту і чекати у саму спеку? Масове скупчення та штовханина випускників утворилось за 10 хвилин до початку — план провалився.

На вході місця проходження іспитів зустрічають медпрацівники в захисних костюмах, де відбувається температурний скринінг, допустима температура тіла 37.2. У випадку її підіймання, наприклад через палке сонце о 11 годині ранку, “хворого” ізолюють і не допускають до основної сесії. Далі фіксування результатів приладу і швидка оцінка стану абітурієнта “на око”.

“В протоколі прописано, що зараження коронавірусом можна визначити зовні: червоні очі та сльози, млявий вид” — розповідає одна з інструкторів. Просто і зрозуміло! На столах в кабінетах пачки масок і антисептиків, але як виявилось вони не стали в пригоді. Державні пункти проходження тестування не надають комфортних і гідних умов для абітурієнтів — відчинені вікна є таким собі кондиціонером, звідки піддуває гарячий вітер з пісочком! Майже у всіх місцях проведення було дозволено зняти маски, адже сидіти у щільних тканинах на обличчі майже 3 години нереально, справжня задуха. Але чи пішло це на користь? Після закінчення іспиту кожен другий розповідає про значну слабкість і запаморочення, попросити медичної допомоги на сьогодні лячно, тим паче під час такого іспиту.

Коментарі абітурієнтів

“Я особисто просто перегоріла. Це очікування через пандемію, скасування пробного тестування, залякування з боку вчителів — все це виснажує і геть відбирає енергію навіть для вступу до ВУЗу”

“Це жах! Нас так “накручують” вчителі та суспільство. Останній місяць на всіх українських телеканалах крутили казки-жахи про цей іспит: і металодетектори, і шмонати всіх будуть, ледве не взуття знімати, щоб навіть там не вдалося пронести шпаргалки. І це частково правда. В мою групу справді приходили полісмени з апаратами шукачів пристроїв і навіть анулювали роботи в хлопця через звичайні дротові навушники в кишені. Це лякає. Скільки б людей, які раніше писали іспит не запевняли, що це не кінець світу і не страшно, але доки не напишеш не дізнаєшся. Що стосується переваг, ця система непогана тим, що начебто уникає хабарів і вступ прозорий…але ж всі ми знаємо, це не рятує. Іспити дуже складні. Ми закінчуємо школу і саме бал ЗНО є показником того, як ми засвоїли матеріал 11 класів. Без репетитора підготуватися до цього майже неможливо, тільки кожного дня часами запам’ятовувати ці дати, зубрити правила і формули, які скоріш за все ми не вивчили у шкільний час. Що стосується іспиту з історії, це 100 відсотків треба полегшити. Уявіть собі з найдавніших часів і до сьогодення скільки подій, історичних діячів і процесів, тим паче, ніхто не знає які саме теми будуть. Зручніше було б у формі квитків, питання яких ти знаєш. Моє ЗНО 2020 відбувалось приблизно так: під час ЗНО мало хто був в масках, зрозуміло, що в 11 годин ранку відчувається ніби як біля землі розпалена куля, а в кабінетах справжня духота…Всім вимірювали температуру, але ці термометри непридатні для використання, адже показують майже завжди 35. В моєму кабінеті де 15 місяць було лише 3 учасники. Про англійську мову скажу, що мене все влаштовує: читання, аудіювання, розуміння і використання мови та твір. Добре, що в нас немає усної частини, як це є в Росії. Зрозуміло, що це все зручно нашій державі. Не склав ЗНО на відмінно — вступ лише на контракт за неймовірні суми”, — Аня, 17 років, випускниця 2020.

“З точки зору викладачів, максимум, що він перевіряє — словниковий запас і те, в деяких випадках вводить в оману, коли потрібно вибрати слово з синонімічного ряду.
Підготуватися до тесту — це означає натренувати інтуїцію у виборі потрібного варіанту, а не застосувати знання”, — Ольга Володимирівна, вчитель з англійської мови.

“Наша система освіти не вибудувана нормально! Чому діти в США мають вибір, що їм вчити, а у нас його немає? Ми витрачаємо колосальні гроші та час задля чого? Через ЗНО багато руйнується доль дітей, психіка, відносини з батьками. Те, що ми мусимо вчити в школах або навіть на індивідуальних заняттях ніяк не знадобитися в життєвих ситуаціях! ЗНО не вчить нас як можна заробляти гроші, як правильно спілкуватися і перебувати в суспільстві, на жаль. Особисто з мого досвіду, я відвідував заняття репетиторів з різних предметів рік перед іспитом, я вчив … зараз мені не зрозуміло для чого. Вже 2 роки як я закінчив школу і ці всі тести, дати, твори ніяк мені не знадобились. Маячня божевільного все це ЗНО”, — Артем, 19 років.

“Моє відношення до ЗНО позитивне, адже це зрівнює шанси всіх дітей вступити у гідні ВНЗи. У мій час іспити частіше за все складали ті, у кого була можливість купити їх, реальні знання не враховувались. Тож на сьогодні прошарок лікарів або державних службовців, навчання яких коштувало і коштує дуже дорого, не мають добрих знань і навичок у своїй сфері”, — Тетяна, 43 роки, мама абітурієнтки 2020.

“Моє ставлення до ЗНО досить неоднозначне. На мою думку, екзамен лише на 10% перевіряє знання, що учень здобув протягом 11-річного навчання. Все інше — це перевірка логіки та кмітливості. Дуже багато запитань, які націлені просто “завалити” абітурієнтів. Для прикладу, всім відома електрична мухобійка на екзамені з української літератури. (Пояснення: в одному з завдань на відповідність потрібно було суто вгадати, який саме герой винайшов “електричну мухобійку”…Нагромадження в творі саме цієї деталі не було, саме тому майже ніхто не знайшов правильну відповідь) З іншого боку, без ЗНО дійсно розумним учням буде важко вступити до ВНЗ, адже корупція та бюрократія стають на заваді. Говорити про враження від плину самого екзамену, думаю, безглуздо. Було дуже важко 2-3 години сидіти у масках, тим паче в таку спеку. Можливо, потрібно більше часу та досвіду, щоб довести процедуру проведення ЗНО до ладу. Проте, зараз екзамен викликає спірне відношення. Сподіваюсь, що з плином часу оцінювання буде ставати кращим і абревіатура “ЗНО” не буде викликати у всіх учнів асоціації зі стресом, нервами та сльозами”, — Настя, 17 років, випускниця школи 2020.

Результати ЗНО 2020


Інформаційний ресурс osvita.ua дав офіційну статистку результатів тестування 2020 року: відсоток учасників, які не подолали поріг «склав/не склав» з української мови сягнув 8,32% учасників, з історії — 13,19, англійської — 7,35%, математики — 12,71%. Це забагато, враховуючи той факт, що іспити не складали студенти коледжів і т.п.
Ось реальні результати опитування випускників після складання тестування з телеграм каналу ZNO Abiturient та популярні коментарі та враження абітурієнтів щодо цьогорічного ЗНО з соціальних мереж.

Що робити далі, як уникнути витрат грошей, часу, нервових розладів та стресу?

Відповіді різняться: хтось так і буде із року в рік зубрити речі, які вже через місяць складання іспитів витіснить вітерець у голові, хтось вже сьогодні зрозуміє, що краще вступити в університет за кордоном без ЗНО, хтось залишиться вчитись в українських ВНЗ на контракті не готувавшись у свій час до іспиту. А може вже колись та сама верхівка подарує дітям молодість і бажання спокійно функціонувати, засинаючи не думати: “Так йОгурт чи йогУрт”, паралельно зубрячи біографію Челібіджіхана?

Калан Софія