Новокаховський дитячий протитуберкульозний санаторій «Джерельце» – серед тих санаторних закладів, яким Херсонська обласна рада у кінці минулого року зробила неприємний сюрприз. І хоча у 2020 році його, на відміну від санаторіїв інших профілів (кардіоревматологічного у Новій Каховці, гастроентерологічного у Новоолександрівці, психоневрологічного у Новій Маячці), спіткає не ліквідація, а реорганізація у відділення дитячої обласної клінічної лікарні, але… Але разом з тим «Джерельце» втратить свою головну – протитуберкульозну – функцію, а це фактично можна прирівняти до закриття.
Рішення про реорганізацію «Джерельця» шляхом приєднання до Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні прийняла обласна рада на сесії 20 грудня 2019 року. У своєму нинішньому статусі санаторію лишається працювати менше місяця.
– З 24 лютого наша функція як протитуберкульозного закладу закінчується, – розповідає директор санаторію Юрій Яницький. – Представники Південного департаменту Національної служби здоров’я України (НСЗУ) кажуть: ви нерентабельні. З другого кварталу фінансування на санаторій з НСЗУ не буде, а нам на рік треба 9 млн грн. Планується, що після реорганізації у відділення обласної лікарні тут, на нашій нинішній території, будуть проходили реабілітацію діти з неврологічними розладами та після травм (50 ліжок). А дітям, які перенесли туберкульоз, інфіковані або знаходяться в групі ризику, буде надаватись амбулаторна допомога, тобто вони будуть знаходитись вдома. Хоча серед цих дітей багато хто з найбільш вразливих категорій: з малозабезпечених, багатодітних сімей, сироти. А захворюваність на туберкульоз, і дитяча в тому числі, в Україні і в Херсонській області, зокрема, зростає.
Протитуберкульозний санаторій рахує свої роки майже разом з Новою Каховкою. «Джерельцю» – 61 рік, місту – 67. Він розташований у мальовничому куточку паркової зони, майже на березі Дніпра. За рік тут проходять протитуберкульозне лікування тривалістю 3-6 місяців за направленням фтизіатрів та педіатрів близько 240 дітей віком від 2 до 11 років з усієї Херсонщини, котрі перенесли туберкульоз, інфіковані або знаходяться в групі ризику.
«Сьогодні у нас налічується 65 ліжок, – каже Юрій Яницький. – Ліжко-дні виконуються. Найменше, що могло бути, – 95%. Сказати б, що реорганізують через недостатнє навантаження – так ні, навантаження у нас нормальне».
Після реорганізації очікується зменшення штату працівників майже вдвічі: серед них – частина медсестер, всі педагоги. Сьогодні колектив налічує 87 чоловік, є ті, хто працює у закладі і близько 30, і навіть близько 50 років. Новина про реорганізацію в той час, коли ситуація з туберкульозом на Херсонщині і в Україні не покращується, обурила колектив, каже голова профспілкового комітету санаторію «Джерельце», завідуюча педагогічним підрозділом Світлана Ненько: «Ми знаємо, що не всі люди в селах уклали декларації з сімейними лікарями. Та і хто їх буде обстежувати в тих селах? Зараз, якщо хворіють дорослі, то діти з цих сімей направляються до нас на профілактику. А так вони будуть разом з батьками, хворими на туберкульоз, знаходитись вдома – в одному осередку інфекції, вони будуть також хворіти і не зможуть отримати кваліфіковану медичну допомогу».
Разом з профілактичною та лікувальною функцією санаторій виконує і велику соціальну роботу, яку не можна применшувати. Дуже часто сюди потрапляють діти із малозабезпечених сімей. Місяці перебування у санаторії для них – можливість побачити нормальне життя.
– Тут діти отримують 5-разове харчування. Вони, як до нас приїжджають, то не можуть з’їсти все, що їм дають, – не звикли дома їсти вдосталь. Ефект після перебування в санаторії значний. Діти додають у вазі, покращується морально-психологічний стан. Вони дивляться на світ іншими очима, – зазначає Юрій Яницький.
– У нас діти вперше куштують нормальну їжу, – додає Світлана Ненько. – Вони бояться лягати на білу постіль, адже вперше її бачать. Дехто не знає навіть, що таке – гратися. У багатодітних сім’ях старші доглядають за молодшими, а розвитком малих ніхто не займається. Ми вчимо дітей елементарних ігор. У них тут відкривається дитинство. В санаторії працює акомпаніатор, ми розвиваємо дитячу творчість. А вихователі, крім навчальних консультацій для учнів 1-4 класів, щоденно працюють над психологічною реабілітацією та розвитком творчих здібностей дітей.
У санаторії, згідно з рішенням облради, створено комісію з реорганізації, яка проводить планові заходи за встановленим графіком. Але боротьбу за збереження нинішнього статусу тут не полишають. «Джерельце» не одне в своїй біді: з 1 квітня відсутність державного фінансування загрожує подібним комунальним протитуберкульозним санаторіям в інших областях.
– Я, вихователь Тетяна Зіняк (стаж роботи у нашому закладі – 50 років) та медсестра Любов Варганова (стаж роботи – 20 років) їздили до Верховної Ради, Офісу Президента, Міністерства охорони здоров’я, НСЗУ і передали письмове звернення від колективу, – розповідає Світлана Ненько. – Ми об’єднались з іншими протитуберкульозними санаторіями України (якщо на нас чекає реорганізація, то на них – ліквідація). Друга поїздка наших представників разом з колегами з інших областей була до Міністерства охорони здоров’я, де проходила зустріч з директорами санаторіїв та фтизіатрами. 30 січня делегація від санаторію їздила до губернатора Юрія Гусєва. Люди у нас активні, ми боремося, бо знаємо цю проблему. Ми знаємо наших дітей. Якщо ми не допоможемо їм, вони будуть кинуті напризволяще. Державна стратегія розвитку системи протитуберкульозної допомоги населенню передбачає злиття всіх протитуберкульозних закладів області в один регіональний фтизіопульмонологічний центр. Ми виступаємо проти і сподіваємось на розробку нової стратегії боротьби з туберкульозом, яка не тільки збереже такі заклади, як наш, а і збільшить їх фінансування до належного рівня. Адже наш санаторій – фортеця проти туберкульозу, яка захищає Херсонщину.