Цікаво, чи здогадуються представники родини мокроносих приматів (лемурів) острова Мадагаскар, що на далекій Херсонщині у них з’явилася друга батьківщина? Мабуть, ні. Про це йдеться на сторінці Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України у Фейсбуці.
Свого часу вигляд та образ життя цих унікальних тварин у європейських натуралістів викликав асоціації з відомими у римській міфології злими духами — лемурами (лат. Lemures). За повір’ями давніх римлян, душі померлих, що не потрапляли у потойбічний світ, блукали по землі, втручаючись у справи живих. Злим духам (лемурам) були присвячені нічні обряди — лемура́лії (лат. Lemuralia) або Лемурія (лат. Lemuria). Вони проводились 9, 11 і 13 травня.
Немає сенсу дискутувати, є чи ні лемури Мадагаскара нащадками мешканців міфічного континету “Лемурії”, який начебто затонув у прадавні часи десь в Індійському океані.
Важливим є інше: духовні послідовники псевдонаукових, езотеричних теорій про “Лемурію” знайшлися серед організаторів туристичного бізнесу на Херсонщині. З їх легкої руки новий топонім — “Лемурійське озеро” —міцно увійшов до сучасного туристичного сленгу.
Нині “Лемурійське озеро” нерозривно асоціюється з Херсонщиною. Точніше з територією Присиваської ОТГ, біля села Григорівка Чаплинського району. Саме тут розташоване це дивовижне утворення — заповнена солоною водою западина, що утворилася в результаті катастрофи бойового літака в далекому 1969 році. Серед херсонських краєзнавців досі не вдалося розшукати “вчених”, які “вважають, що це ніщо інше, як залишки доісторичного Лемурійського моря, яке омивало береги міфічного затонулого континенту з високорозвиненою цивілізацією”. Але саме так інформують відвідувачів про туристичний об’єкт окремі ЗМІ.
Кажуть, що грязь цього “озера” є не менш цілющою, ніж грязь Мертвого моря. Можливо, це дійсно так. У будь-якому разі відповідь на питання про бальнеологічну значущість ресурсів “Лемурійського озера” мають давати фахівці курортної справи, а не “знавці” з числа місцевих добродіїв.
Як засвідчує план перспективного розвитку Херсонської області на 2019-2021 роки, на базі “Лемурійського озера” передбачається будівництво сучасного рекреаційного центру.
Підтримка туристичного бізнесу — справа благородна. Але навряд чи личить представникам державних структур йти назустріч спритним маркетологам у їх намаганнях закріпити на мапі Херсонщині химерний географічний об’єкт — “Лемурійське озеро затоки Сиваш”. Чи не так, панове географи?
Херсонських краєзнавців не залишає надія, що у пошуках оптимального часу для “відкриття туристичного сезону” на Херсонщині наші владні структури зупиняться на інших, більш вдалих для святкування датах, ніж 9, 11 і 13 травня. Дні, коли за давньоримськими традиціями здійснювалися священні ритуали очищення домівок від злих духів (лемурів) і будь-яка започаткована благопристойна справа ́була завчасно приречена на невдачу.