Куди йтиме велика вода. Чому вибух дамби не забезпечить весь Крим дніпровською водою

Російські ЗМІ третій тиждень публікують повідомлення про те, як надходження на півострів дніпровської води незабаром вирішить одну з головних проблем Криму — водний дефіцит. Пропагандисти встигли пообіцяти, що до середини березня водою заповняться всі 400 км Північно-Кримського каналу, якраз до початку поливного сезону. Проте українські експерти вважають, що росіяни надто поспішають святкувати перемогу.

У перший день війни, 24 лютого, російські війська захопили Каховську гідроелектростанцію і дісталися дамби, яка перекривала доступ дніпровської води до Північно-Кримського каналу (ПКК).

25 лютого гендиректор підприємства “Вода Криму” Максим Новік повідомив, що вся інфраструктура повністю готова до прийому дніпровської води. За його словами, від заповнення каналу виграють насамперед райони, які історично користувалися лише дніпровською водою: Керченський півострів, Феодосія, Судак, а також Міжгірське водосховище під Сімферополем.

Водночас із заяви Новака стає зрозуміло, що скористатися дніпровською водою в повному обсязі у Криму одразу не зможуть, оскільки значна частина каналу вісім років не експлуатувалася.

“При першій подачі води, поки заб’ються всі пори і порожнини, зрозуміло, що буде певний дренаж, чималий, напевно, багато води йтиме, — сказав Новак. — Але зрештою піднімуться, наб’ються горизонти, і вода прийде в крайню точку. Тут проблем не бачимо жодних”.

У той же день глава окупаційного уряду Криму Сергій Аксьонов заявив: “Частина русла каналу на території України заросла лісом. Роботи з розчищення займуть близько двох тижнів”.

Але вже 26 лютого російські солдати підірвали дамбу і вода пішла до каналу.

3 березня російські ЗМІ повідомили, що дніпровська вода самопливом дійшла до Армянська.

“Крим зустрічає дніпровську воду. Історичного моменту жителі півострова чекали майже вісім років. Емоції стримати складно — сльози радості на очах жінок та чоловіків. З дітьми та цілими сім’ями, багато хто приїхав навіть із сусідніх міст, щоб побачити, як заповнюється канал”, — так про це відрапортував російський “Перший канал”. — До середини березня, на початку поливного сезону, у кримських аграріїв заповниться весь канал до необхідного рівня”.

Також у сюжеті російських пропагандистів стверджувалося, що унікальність гідротехнічної споруди полягає в тому, що вода по ній надходить самопливом.

“Насосні шлюзові станції регулюють лише натиск, щоб вода заповнювала канал рівномірно — без затоплення певних ділянок”, — сказано в ньому.

Проте 11 березня глава української військової розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю “Крим.Реалії” зазначив, що це не так.

“Вода просто не може сама собою йти – це треба розуміти. Це складна система гідротехнічних споруд, яка потребує перекачування насосними станціями”, — сказав Буданов.

14 березня схожу тезу в інтерв’ю “ТСН” озвучив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

“Ви бачили, як виглядав канал до тимчасової окупації Росією територій півдня Херсонщини. Зверніть увагу, що канал Херсонщиною має довжину понад 100 км. 107 км каналу – це дамба біля КПВВ Каланчак. А далі на території Криму він ще 300 км. І це все дуже серйозне господарство, яке не працювало з 2014 року, і виглядає просто як зарослі ліси на дні каналу, — сказав Кориневич. — Північно-Кримський канал — це досить складна інфраструктура, що складається з насосних станцій, підстанцій і всього іншого. Захопивши канал, вони не можуть бути впевнені, що вода піде до Криму тоді, коли вони цього хочуть”.

У тому, що окупанти поспішають із переможними реляціями, упевнений і Юрій Смілянський, економічний експерт, який до 2014 року жив у Криму та добре знайомий з інфраструктурою півострова. За його словами, самопливом дніпровська вода може дійти лише до північних районів Криму.

“Далі без роботи насосних станцій, що перекачують, вона піти не зможе, — розповів експерт Фокусу. — Причина — різні рівні русла, які у свою чергу залежать від кримського рельєфу. З півночі на південь — це постійне підвищення. Насосні станції і потрібні саме для того, щоб піднімати воду вище за рівень рельєфу. Але станції все одно потрібно переналаштовувати на реверсну роботу. Скільки насосних станцій у робочому стані і скільки необхідно ремонтувати, особисто мені невідомо. Сумніваюся, що хтось на материку знає це достовірно”.

За словами експерта, загалом становище, що склалося, з подачею води в Крим можна описати так:

  1. Прихід самопливом дніпровської води до Красноперекопського району не означає заповнення всього Північно-Кримського каналу.

2. За час окупації канал частково лагодили та готували до експлуатації. При цьому якусь частину насосних станцій переналаштували на роботу в реверсному напрямку подачі води [частину каналу в Криму використовували, перекидаючи в нього воду зі свердловин, щоб постачати схід півострова водою]. Ці станції знову потрібно переналаштовувати.

3. Основна частина протяжності ПКК не готова до експлуатації ні по руслу, ні в питаннях працездатності насосних станцій, що перекачують.

4. Усі переможні реляції від окупантів із цього питання – чергова робота на публіку, не більше.

джерело