Каховська райрада ухвалила звернення до президента і Верховної Ради стосовно проблем та перспектив децентралізації

Каховська районна рада на 7-й сесії, яка відбулася сьогодні, 2 червня, ухвалила рішення «Про звернення депутатів Каховської районної  ради VIII скликання до Президента України, Голови Верховної Ради України стосовно проблем діяльності районних рад, їх вирішення, а також перспектив децентралізації»

— Вже неодноразово наголошувалося на тому, що районні ради стикнулися з проблемами щодо визначення своїх повноважень, а також їх фінансового забезпечення.

В ході децентралізації дуже багато повноважень було передано на рівень громад. Але ряд повноважень взагалі залишився не визначеним, як кажуть, завис у повітрі. В свою чергу, районні ради не в повній мірі мають можливості для їх реалізації, адже на сьогоднішній день відсутні джерела фінансування. Тож апарат районної ради розробив звернення до президента та голови Верхвоної Ради.

Слід зауважити, що не лише Каховська районна рада стикається з такими проблемами, вони виникають по всій Україні. Це питання ще раніше роглядалося на Асоціації обласних і районних рад, була ухвалена резолюція, яку направили до Кабміну і Верховної Ради. Але не всі побажання і рекомендації, висловлені на Асоціації і закріплені в резолюції, були враховані. Тож районна рада хоче вчергове звернути увагу на ці проблеми і направити відповідне звернення, — пояснив перед голосуванням голова постійної депутатської комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку Сергій Карпеченко.

Районні депутати одноголосно підтримали звернення.

Звернення депутатів Каховської районної ради до Президента України, Голови Верховної Ради України стосовно проблем діяльності районних рад, їх вирішення, а також перспектив децентралізації

Головною метою децентралізації, що була визначена ще у 2014 році зі схваленням Концепції реформування органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади, є наближення якісних послуг до людей. 

Такі послуги, поряд з органами державної влади, мають надавати громади, районні та обласні ради, відповідно до принципу субсидіарності. Для того, щоб послуга була якісна та виконана у повному обсязі – перелічені органи місцевого самоврядування повинні мати відповідні повноваження та ресурси.

Тож реформа децентралізації мала сформувати потужні виборні органи з їх виконавчими структурами, що стали б ефективним, демократичним інструментом для вирішення справ місцевого значення.

Втім, на сьогодні, реформа здійснена тільки на рівні громад, і то частково. У свою чергу, на районному та обласному рівнях відповідно до нещодавно ухвалених законів та напрацьованих законодавчих ініціатив, реформа зазнає деструктивного характеру, що напряму впливає на якість надання публічних та соціальних послуг громадянам.

Районні ради не можуть належно здійснювати свої конституційні повноваження через відсутність фінансування на їх виконання.

Зміни до Бюджетного кодексу України, що були ухвалені 17 вересня 2020 року, значно обмежили власні джерела наповнення районних бюджетів. Цими ж змінами районні ради виключені з фінансової мережі на отримання коштів із Державного бюджету України. І це було зроблено навіть всупереч чинному Закону про місцеве самоврядування, де є перелік конкретних повноважень, а відповідно до Конституції України, держава повинна забезпечити відповідні ресурси на їх виконання.

У зв’язку з описаною проблемою, районні ради не можуть утримувати об’єкти та управляти майном спільної власності, сприяти здійсненню соціально-економічних програм та інших повноважень, визначених чинним базовим Законом, у тому числі утримувати виконавчі апарати.

Процес передачі майна від районних рад громадам не має якісного нормативного забезпечення та призводить до погіршення надання послуг громадянам.

Відповідно до Закону України 1009-IX, що був ухвалений у листопаді 2020 року, районні ради зобов’язані після припинення районних рад ліквідованих районів, як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, передати громадам усі об’єкти спільної власності територіальних громад району. Однак не усі громади мають ресурсну змогу, а, інколи просто бажання, приймати такі об’єкти. Бажання прийняти майно є, а установи з працівниками, які надають послуги мешканцям громад – немає. Проблема полягає у тому, що нема зворотного руху у цьому процесі, оскільки згаданий Закон зобов’язує район віддати об’єкти, однак не зобов’язує громаду їх прийняти. І у тому випадку, коли громада не приймає такі об’єкти, вони залишаються до 1 липня власністю районної ради. Втім, у зв’язку із вересневими змінами до Бюджетного кодексу, районні ради елементарно не мають юридичних підстав та фінансового ресурсу утримувати зазначені об’єкти, не мають механізму для розрахунку зі звільненими працівниками установ, що ліквідуються.  

Негативні наслідки цієї проблеми уже присутні —  закриваються спортивні школи, центри дитячої творчості, заклади соціальної опіки, центри первинної медико-санітарної допомоги. А це суперечить самій ідеї реформи, яка наголошує, що результатом змін має стати наближення та покращення послуги для людей.

Відсутність коштів, через відсутність фінансових гарантій діяльності районних рад, не дають змоги виплачувати зарплатню працівникам новообраних районних рад, як і не дають змоги розраховуватися з вимушено звільненими працівниками районних рад, що були ліквідовані, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів».

Родини звільнених та працюючих працівників залишаються без засобів для існування. Така ситуація створює соціальну напругу.

Районна рада стурбована ситуацією, що склалася, і просить сприяти її вирішенню, зокрема запропонувавши наступні кроки розвитку децентралізаційних процесів, що буде логічним та принесе успішні результати для кінцевих бенефіціарів реформи – жителів України:

1. Внести зміни до Бюджетного кодексу України, де визначити склад доходів районних бюджетів та виписати повноваження, під які можуть надаватися ресурси для їх виконання.

2.  Надати субвенцію на виплату заробітної платні працівникам апаратів чинних районних рад та заборгованостей працівникам ліквідованих районних рад, комунальних закладів, установ, підприємств ліквідованих районів.

3. Провести детальний аналіз ходу реформи децентралізації й за результатами оновити відповідну Концепцію.

4.  Передбачити в складі Кабінету Міністрів України посаду Віце-прем’єр-міністра, відповідального за реформу децентралізації.

5. Напрацювати зміни до чинного Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням процесів децентралізації.

6.   Внести зміни до Конституції України щодо децентралізації влади.

7.  Після ухвалення змін до Конституції України щодо децентралізації влади ухвалити нову редакцію Закону «Про місцеве самоврядування».