Доля Малокаховського музею після децентралізації ще досі не вирішена

Після об’єднання Малокаховки у Каховську територіальну громаду, малокаховчани залишились без фунціонуючого музею. Адже, установа знаходилась в мережі колишнього Каховського району.

«Сьогодні народний музей у селі Малокаховка є філією комунальної установи «Семенівський краєзнавчий музей» Зеленопідської сільради. З цих причин усі засновницькі права майно та фонд знаходяться на балансі Зеленопідської громади», — говорить директорка Малокаховського будинку культури Наталія Альгеєр, яка і провела для нашої редакції екскурсію музеєм.

Фонд народного музею збирався дуже довго. Тут зображені не тільки основні віхи історії України, а також є старі картини, що показують як виглядало село до побудови ГЕС, світлини із домашніх архівів старожил села. «Багато експонатів – це подарунки тих, хто давно проживав у Малокаховці або їх членів родини. Тому вони мають ще більшу краєзнавчу цінність для нашого музею», — розповідає Альгеєр.

Ще одна філія музейної установи є у селі Чорнянка, що після об’єднання увійшла до складу Таврійської міськради. Втім, там 6 травня місцеві депутати виступили з клопотанням перед Зеленопідською сільрадою, як до правонаступника ліквідованої Каховської райради, з приводу безоплатної передачі їхній громаді музейного фонду «Чорнянського музею історії села». Також депутати прийняли рішення про створення КП «Музей історії міста Таврійська».

«Представники міськради мають направити лист на Зеленопідську сільраду з проханням про передачу фонду і майна Малокаховської філії «Семенівського краєзнавчого музею» на баланс Каховської територіальної громади. Зелений Під має провести реорганізацію трьох філій шляхом виділу. А для цього необхідно звернутися до Міністерства культури та отримати відповідний дозвіл. А вже після цього скликати сесію та прийняти відповідне затвердження», — говорить начальниця відділу культури Каховської райдержадміністрації Юлія Калініченко.

Втім, у Каховці вирішили йти інакшим шляхом, аніж в Таврійську. Створювати окреме комунальне підприємство – історія, що коштує дорого. «Це не логічно для нас, тому що музей знаходиться на території будинку культури, тому швидше за все ми створюватимемо відокремлений підрозділ міського відділу культури», — говорить начальниця відділу культури і туризму Каховської міськради Анна Садова.

Ще один народний музей, фактично базова установа знаходиться у селі Семенівка, що у складі Зеленопідської громади.

«В Семенівці музей працював і працює. Це гарний заклад, що показує історію села, там є облаштовані зали, а також працює людина яка опікується цим напрямом роботи. Поки в цих (Таврійська та Каховська.- прим.автора) тергромадах не будуть створені юридичні особи, майно яке по суті перебуває у них, ми не маємо право передати. Самі філії окремо працювати не можуть. Якщо вони набувають юридичного статусу, то ми повідомимо Міністерство культури про це і чекатимемо на наказ чи інший документ, що надасть нам право передати у власність згідно з рішенням сесії сільської ради фонди в їх підпорядкування. З нашої сторони ніяких перепон не буде. Ми розуміємо що це майно громад. Також після створення юридичних осіб і узгодження Міністерства, філії ми ліквідуємо, щоб не було здвоєння однієї тієї ж самої установи», — коментує ситуація голова Зеленопідської сільради Олена Пелюшок.

Про намір зберегти музей говорить і заступниця Каховського міського голови Галина Гондарєва: «Ми вже працюємо над тим, аби зберегти музей у Малокаховці. Це складна процедура, але ми маємо її пройти. Крім цього, ми вже прораховуємо економічні видатки на те, щоб утримувати музей, а також бібліотеки. Гарні бібліотечні заклади нам дістались у Малокаховці та Коробках. Сьогодні вони не працюють і там не має працівників. Але ми обов’язково введемо додаткові кадрові одиниці, щоб заклади функціонували».

Простіша ситуація з бібліотекою у Малокаховці, що також знаходиться у приміщені місцевого будинку культури. Хоча наразі вона стоїть зачинена і не має жодного працівника, юридична реєстрація установи на території сільради, а, отже, не потребує додаткових процедур передачі майна чи приміщень. Це два просторі та затишні читальні зали: один для дітей, другий – для дорослих.

Ще одна універсальна бібліотека у селі Коробки знаходиться в приміщенні дитячого садочку. За словами Галини Гондарєвої, міська рада розглядає можливість, аби не просто відновити роботу бібліотеки, але й оновити книжковий фонд та виділити ставку.

Схоже децентралізація стала ще одним випробуванням для культури у невеличких громадах. Хоч Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на спільній нараді Мінрегіону та МКІП виступив щодо забезпечення населення якісними культурними послугами та наголошував на тому, що необхідно не допустити безпідставної ліквідації жодного районного закладу культури. Кожен з них –  бібліотеки, мистецькі школи, музеї, заклади кіномережі та клубні заклади, мають бути передані у власність громад, на території яких вони розташовані. Далі громада може вирішувати подальшу долю таких закладів, долучивши Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП), як того вимагає законодавство. Та чи можна розвя’зати проблему переклавши відповідальність на громади? Адже не у кожній знайдуться «вільні» кошти на те, аби створити та утримати власний музей чи центр дозвілля.