8 лютого 1921 року в Херсонській області заснували заповідник «Асканія-Нова»

98 років тому, 8 лютого 1921 року, Рада Народних Комісарів УРСР прийняла декрет про заснування на місці народного парку Асканія-Нова державного степного заповідника.

1828 року німецький герцог Ангальт-Кетенський придбав тут 42,3 тис. десятин. Через 13 років у степу виник хутір, названий герцогом на честь свого маєтку Асканія у Німеччині Асканією-Новою. У 1856 року він продав маєток іншому колоністові – Фейну. Згодом Фейн поріднився зі ще одним німецьким поміщиком – Фальцем. Скуповуючи навколишні землі, Фальц-Фейни швидко стали «королями вівчарства» на півдні України.

Асканійський заповідник був заснований у 1874 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Спочатку Фальц-Фейн ставив за мету збереження диких тварин, для чого зводять вольєри для утримання тварин. У 1887 році було створено ботанічний сад.

У 1898 р. Фальц-Фейн оголошує про відкриття приватного заповідника Асканія-Нова у Херсонській області.

1 квітня 1919 р. РНК УРСР проголосила Асканію-Нову природним заповідним парком, а в 1921 р. — заповідником. При ньому створили науково-степову, фітотехнічну та зоотехнічну станції, значно збільшили зоопарк і розширили ботанічний сад.

У 1983 р. заповідник реорганізували у біосферний заповідник, а через рік включили у перелік Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Площа заповідника складає більше 33 тис. га, 11 га з яких — «абсолютно заповідна» степова зона. Науковці нарахували в Асканії-Новій близько 480 вищих рослин, 1155 видів членистоногих, 7 різновидів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців.

Щороку в заповідник прилітає більше 270 видів птахів. До «Червоної книги України» занесені 13 видів вищих рослин, 3 види грибів та 4 — лишайників. Окрім того, в Асканії-Новій знаходиться один з найбільших у південній Україні штучно вирощених лісів, ботанічний сад, акліматизаційний зоопарк та орнітопарк.