Новая Каховка
C

» » На Бериславщині проти закриття фельдшерських пунктів

На Бериславщині проти закриття фельдшерських пунктів

На Бериславщині проти закриття фельдшерських пунктів

Раківський сільський голова Сергій Сезоненко і директор Бериславського РЦПМСД Ігор Абрамов

 

Для збереження медичних закладів у невеликих селах не обійтися без фінансової підтримки місцевих громад.

 

Чи вдасться зберегти фельдшерські пункти у Степному, Раківці і деяких інших селах Бериславського району нині залишається під великим питанням. Не допустити цього від районної влади вимагають сільські голови.

 

— Буквально сьогодні я отримав листа від райдержадміністрації, в якому йдеться про необхідність виділення 137 тис. грн. з бюджету сільради на утримання нашого фельдшерського пункту. В противному випадку його можуть закрити, — обурений Раківський сільський голова Сергій Сезоненко. — За останні роки ми й так оптимізували в цьому ФП усе що могли. Нам дорікають, що в селі не вистачає людей. Але сьогодні хтось працює за кордоном, а завтра повернеться додому і йому треба буде отримувати медичну допомогу. З іншого боку у сільради є багато інших нагальних питань. Як ми будемо підтримувати дитсадок, клуби, дороги, якщо за свій рахунок закриватимемо дірки районного і державного бюджету ще й на медицину?

 

— У нашому селі проживає 500 осіб і є медпрацівник. Але з такими “реформами” ми зробим так, що він не зможе у нас працювати. До такого вже “докерувалися” в сусідніх селах. Що ж це відбувається? Чому сільради повинні фінансувати фельдшерські пункти? Для кого ми робимо такі реформи? — запитує Степнянський сільський голова Петро Кречик.

 

Як пояснює директор Бериславського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Ігор Абрамов, для повноцінного функціонування ФП він повинен обслуговувати щонайменше 750 жителів. Натомість у багатьох селах кількість населення значно менша.

 

— Степнянський сільський голова каже, що в його селі проживає 500 людей. Однак за підрахунками нашого фельдшера, там нема і 300 осіб. Подібна ситуація не лише в Степному. На сьогодні з нашим центром підписали декларації 32 800 осіб. Підписати їх повинні ще близько 7 тисяч чоловік, таку цифру вказують результати подворових обходів фельдшерів. Тобто, замість 47 тисяч жителів за статистикою у Бериславському районі реально проживає трохи більше 39 тисяч. Але попри це ніхто не говорить про закриття фельдшерських пунктів, — коментує Ігор Абрамов.

 

— Після реформи в первинній ланці медичні заклади отримують кошти за кількістю підписаних декларацій. Щоб утримувати ФП, справді, потрібно мати в населеному пункті 750 жителів. Але ми кажемо: ну хоча б 600. Якщо ж їх менше — коштів на утримання фельдшерських пунктів не вистачає. Тому ми й зернулись до сільських рад із проханням допомогти фінансово для утримання ФП на місцях, що дозволить їх зберегти. Схожа ситуація також у Лиманецькій і Милівській сільрадах. А в Високому ми починаємо вивчати питання щодо ліквідації тамтешньої амбулаторії і відкриття там фельдшерського пункту, — констатує перший заступник голови Бериславської РДА Ірина Дробиш.

 

Вона також не згодна з твердженням, що район не допомагає селам і нагадує, що завдяки коштам з районного бюджету вдалось оновити систему опалення в Раківській школі. “Схожа ситуація в закладах освіти: кількість дітей зменшується, відповідно зменшується і освітня субвенція. Саме тому нам доводиться проводити оптимізацію шкіл”, — додає вона.

 

Інша проблема в медицині пов’язана з нестачею кадрів. У деяких селах спеціалістів нема не лише в фельдшерських пунктах, а й в амбулаторіях. Приміром, нещодавно в Качкарівці помер сімейний лікар і сільрада намагається знайти йому заміну.

 

— Село у нас велике: проживає 3200 чоловік. Щоб заохотити кандидатів на цю посаду, ми готові забезпечити лікаря житлом, обладнаним усім необхідним, є службова машина. Готові ми оплачувати йому і зарплату від 10 тис. грн. та заохочувальні стимули, — розповів Качкарівський сільський голова Юрій Бутівчак.

 

Схожим шляхом пішли і в інших селах, де стикнулися зі схожою проблемою. Так, у Зеленому Поді Каховського району крім житла і службового автомобіля готові виплатити сімейному лікарю підйомні розміром 50 000 грн. і забезпечити зарплатою на рівні 20 000 грн./міс. На Херсонщині є села, де сплачують своїм лікарям навіть ще більше. Тобто, місцеві громади готові йти на додаткові витрати зі своїх бюджетів, аби забезпечити своїх жителів якісним медичним обслуговуванням. Тому маленьким сільрадам теж доведеться визначитись : чи готові вони зберегти фельдшерські пункти і допомогти їм утриматися на плаву за рахунок своїх бюджетів. Тим більше, що завдяки децентралізаційній реформі у громад після 2015 року з’явилося більше можливостей, у тому числі фінансових. Питання тільки в тому, чи захотіли вони ними скористатися.

 

джерело


Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Информация

Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 5 дней со дня публикации.