Нова Каховка
C

» » У New York Times з'явився ще один жорсткий матеріал про українську корупцію

У New York Times з'явився ще один жорсткий матеріал про українську корупцію

В Україні скандал із "панамськими документами" привертає більше уваги, ніж будь-де у світі.

У серпні 2014 року, коли українські військові опинилися в пастці "Іловайського котла", президент Петро Порошенко відкривав офшори на Британських Віргінських островах. У той час, коли молоді люди вмирали, щоб захистити Україну, їхній головнокомандувач шукав усі можливі способи, аби уникнути податків зі своєї бізнес-імперії. Про це йдеться в колонці журналіста New York Times Олівера Баллоу.

Але файли Mossack Fonseca можуть розказати навіть більше: український політикум, вже починаючи з перших днів незалежності почав зберігати свої активи в офшорах. У 1998 році – приблизно в той час, коли загиблі солдати під Іловайськом, ймовірно, тільки пішли в школу – українські політики продумували корумповані схеми.

Важко окреслити точні розміри української корупції. Якщо б медична допомога належним чином фінансувалася у цій країні, можливо, темпи поширення епідемії ВІЛ в Україні не були б одними з найвищих у світі. Якби українські лідери не були настільки жадібними, можливо, не було б і двох революцій. Та й маючи кращі військові потужності країна змогла б захистити Крим. Як бачимо, корупція в таких масштабах може спаралізувати будь-яку державу, не кажучи вже про таку крихку, як Україна, повідомляється у статті.

Але провина лежить не тільки на недобросовісних українцях. Такої масштабної корупції не було б і без офшорних центрів у Панамі. Тут треба розуміти, що офшорні юрисдикції – це тільки "трубопроводи". Через них зливають гроші, але гроші там не залишаються. Якщо ви вирішили вкрасти мільйоні доларів, то тримати ви їх, напевне, вирішите в більш безпечному місці, ніж Панама. Скоріше за все, ви захочете тримати гроші десь на Мангеттені, у Цюріху чи в Лондоні, аби насолодитися власною "поважністю".

Україна намагається побороти цю корумповану систему. В кінці 2014 року був прийнятий закон, згідно якого українські компанії повинні оприлюднювати інформацію про те, хто дійсно володіє ними або контролює. Такі країни, як Великобританія, Норвегія і Данія вже слідують цьому прикладу і вимагають від компаній розкривати кінцевих власників, так званих бенефіціарів. Але цей закон не може "запрацювати" в одну мить, тому що головний "підтримувач" корупції в Україні не Mossack Fonseca, і навіть не Панама – це Захід. Поки світовим клептократам буде дозволено використовувати анонімні корпорації для купівлі яхт та пентхаусів, їх адвокати і далі будуть продовжувати використовувати офшорні схеми від штату Делавер аж до Сейшельських островів.

Якщо ж західні країни почнуть вимагати прозорості про корпоративну власність, шахраї перестануть ховати свої гроші на Заході.


Нагадаємо, Іван Вінник: мы будем требовать опровержение у «The New York Times» в части отдельных тезисов опубликованного материала


источник


Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

комментарів

Інформаційне повідомлення

Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 5 днів з моменту публікації.