Новая Каховка
C

» » "Зроби мені патріотично": що не так з держфінансуванням українського кіно

"Зроби мені патріотично": що не так з держфінансуванням українського кіно

"Зроби мені патріотично": що не так з держфінансуванням українського кіно

Впродовж останніх років українське кіно переживає ренесанс, і це - прямий наслідок збільшення державного фінансування, визнають кінематографісти.

 

Цього року обсяг держпідтримки знову зріс, проте половину коштів Кабмін вирішив віддати на створення "патріотичного кіно". Частина української кіноспільноти від цього рішення не в захваті.

 

У вересні Кабінет міністрів затвердив список "українських фільмів патріотичного спрямування", які отримають державну підтримку в розмірі 500 мільйонів гривень. До фінального переліку увійшли 69 проектів: 30 - ігрових, 30 - неігрових, і 9 анімаційних.

Конкурс, який визначав, що саме це за стрічки, вже протягом кількох місяців критикує значна частина українських кінематографістів та діячів культури. Що їх не влаштовує?

 

Мільярд на патріотичне кіно

 

Про те, що держава фінансуватиме створення не просто українського, а саме патріотичного українського кіно, стало зрозуміло наприкінці минулого року, коли Кабмін у проекті бюджету запропонував виділити додаткові 500 мільйонів гривень на фінансування "фільмів патріотичного спрямування".

 

У початковому варіанті проекту кошторису на підтримку вітчизняного кіно було передбачено трохи більше 500 мільйонів гривень - згодом сума зросла вдвічі - до одного мільярду.

 

За логікою попередніх років, їх розпорядником мало б стати Державне агентство з питань кіно, яке традиційно фінансує українські стрічки. Проте Кабмін несподівано розподілив ці кошти одразу на дві структури - Держкіно та Міністерство культури, - кожна з яких отримала по 500 мільйонів гривень.

 

При цьому, в проекті бюджету зазначалося, що кошти, виділені Мінкульту, мають піти саме на фінансування стрічок "патріотичного спрямування".

 

Як трактувати цей термін, навіщо виділяти патріотичні стрічки з-поміж інших українських фільмів і фінансувати їх окремо - ці питання одразу обросли спекуляціями й збурили скандал, який не вщухає до цього часу.

 

Яким має бути патріотичне кіно: версія Мінкульту

 

В законі "Про державну підтримку кінематографії в Україні", який був ухвалений у 2017 році, і яким, за логікою, мала б керуватися держава, термін "патріотичне кіно" взагалі не згадується.

 

Яким чином комісія, що відбиратиме переможців конкурсу на держфінансування, повинна відрізняти "патріотичне" кіно від "непатріотичного", тривалий час було просто незрозуміло.

"Зроби мені патріотично": що не так з держфінансуванням українського кіно

У квітні на сайті Мінкульту з'явився наказ про порядок відбору проектів патріотичного спрямування. В ньому сказано, що патріотично спрямованими кінопроектами варто вважати ті, які сприяють:

 

  • розвиткові національної свідомості
  • патріотичних почуттів
  • консолідації українського суспільства навколо ідей спільного майбутнього
  • популяризації прав, свобод, обов'язків людини і громадянина
  • захисту територіальної цілісності України
  • ідеалів свободи, загальнолюдських та сімейних цінностей
  • зміцненню взаємної поваги і толерантності в українському суспільстві
  • посиленню відчуття гордості за власну державу, її історію, культуру, науку і спорт
  • поширенню правдивої інформації про обставини збройної агресії Російської Федерації на території України

 

Чи керувалися члени експертної ради, що голосували за ті чи інші проекти, цими рекомендаціями в реальності, можна тільки здогадуватися, проте принаймні один з експертів точно поставився до них вкрай серйозно.

 

На сайті Мінкульту можна ознайомитися з анонімними картками експертів, що оцінювали проекти. В цих картках вони вказували бали, які виставляли тій чи іншій стрічці, і пояснювали свою мотивацію.

 

Так, один з членів комісії - на сайті Мінкульту він вказаний як "Експерт №5"- виставив кільком проектам по 0 балів і обґрунтував це тим, що патріотична спрямованість в цих стрічках відсутня.

 

"Не варто плутати мистецтво і пропаганду"

 

"Найбільш патріотичним українським кіно стане тільки те кіно, яке буде не про політику і яке народ розбере на цитати, як "Іронію долі", - каже в розмові з BBC News Україна художник і директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд.

 

На початку року він як член колегії Мінкульту виступав проти самої ідеї окремого фінансування патріотичних стрічок.

 

"А всі навмисно патріотичні фільми, мені здається, вони ніколи не досягають своєї мети. Просто в силу своєї природи. Не варто плутати мистецтво і пропаганду", - додає Ройтбурд.

"Зроби мені патріотично": що не так з держфінансуванням українського кіно

Пилип Іллєнко, голова державного агентства з питань кіно. Цього року Кабмін неочікувано виділив його структурі лише половину коштів, направлених на фінансування українських фільмів

 

На невдалості використання "патріотичності" як критерію оцінки фільмів наголошують і члени Незалежної гільдії кінорежисерів, які оприлюднили кілька відкритих листів, де висловили занепокоєння ситуацією з держфінансуванням кіно.

 

"Вважаємо, що будь-які спекуляції на темі патріотизму є неетичними й маніпулятивними, особливо тоді, коли в країні йдуть військові дії, а частина країни анексована", - йдеться в зверенні.

 

"Розвивати кіногалузь в нашій країні - це вже патріотизм. Знімати з українськими акторами, вітчизняними кінознімальними командами, на місцевих кіностудіях, використовуючи сценарії, написані українськими авторами, - це також патріотизм. Тому вважаємо, що питання патріотизму не підлягає виміру й не має бути приводом для спекуляцій".

 

"Конфлікт інтересів"

 

Проте суб'єктивність в трактуванні патріотичності - не єдина проблема, яка турбує українських кінематографістів.

 

В листі до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана вони звертають увагу на численні порушення в ході конкурсу - від суто процедурних до таких, що можуть викликати підозру членів комісії в упередженості.

 

Так, хвилю критики в частини з них викликав той факт, що до складу експертної ради входили люди, які можуть мати прямий або непрямий стосунок до проектів, що подавалися на конкурс.

 

Одна з особливостей цьогорічного конкурсу з фінансування патріотичного кіно полягає у тому, що на держфінансування могли претендувати не лише кіно-, а й телепроекти, зокрема й серіали.

 

"Вийшло так, що була сформована творча комісія, яка наполовину складається з представників телевізійних продакшенів. Вони самі собі дають проекти, умовно кажучи", - обурювався в одному з інтерв'ю український режисер Володимир Тихий.

 

В розмові з BBC News Україна він називає це "прямим захопленням експертної ради представниками телевізійних продакшенів".

"Зроби мені патріотично": що не так з держфінансуванням українського кіно

Український режисер Володимир Тихий

 

"Представники цієї комісії своїм же компаніям і надали можливість отримувати фінансування від держави", - додає Володимир Тихий.

 

"За всі п'ять років існування комісії Держкіно, так чи інакше це були публічні і авторитетні кінематографісти України. І звісно будь-який конкурс не міг задовольнити всіх, бо хтось отримує фінансування, а хтось - ні. Але авторитет комісії дозволяв, скажімо так, втримувати певний рівень довіри".

 

"А в цій ситуації представники телевізійних компаній - вони здебільшого взагалі не є творчими працівниками в цих компаніях, і вони не є авторитетними на рівні кінематографії. В них немає творчого доробку, я вже не кажу про якісь досягнення чи визнання", - додає Тихий.

 

"Реванш проросійських сил"

 

Обурює режисера, як і його колег з Незалежної гільдії кінематографістів, і те, що державне фінансування отримують не просто українські телепродакшни, а саме ті, які впродовж багатьох років активно займалися створенням телепродукту для російського ринку.

 

У ще одному листі до прем'єр-міністра українські кіношники називають це не інакше, як "реваншем проросійських сил".

 

"В нас вже досить давно існує технологічне виробництво телевізійного мила для Росії. Більше року такі компанії спрямовували свою увагу на те, аби мати можливість отримувати допомогу від держави на виробництво свого продукту", - пояснює Володимир Тихий в розмові з BBC.

 

"І зараз ми маємо результат - вони стали дуже впливовою силою, яка нищить ту екологію в українському кіно, яка склалася протягом останніх п'яти років і яка дозволила відбутися ось цьому початку ренесансу українського кіновиробництва".

 

За словами Володимира Тихого, державне фінансування сьогодні отримують телепродакшни, які ще кілька років тому з різних причин не проявляли особливого інтересу до розвитку українського ринку, і натомість працювали з російським:

 

"Вони світоглядно не розуміють, що Україна - незалежна країна, яка має займатися формуванням незалежного культурного середовища".

 

 

"У той же час велика частина кінопроектів, які є дійсно соціально важливими, які дуже необхідні для того, аби українські кіно відбулося, державну підтримку не отримає", - обурюється режисер.

 

Що кажуть в Мінкульті?

 

У Мінкульті заявляють, що добре знайомі з позицією критиків конкурсу, проте з низки питань дотримуються іншої думки.

 

В розмові з BBC News Україна заступник міністра культури Юрій Рибачук заявив, що його відомство не було ініціатором виділення коштів на фінансування патріотичного кіно - більше того: для Мінкульту це рішення стало таким самим сюрпризом, як і для української кіноспільноти.

"Зроби мені патріотично": що не так з держфінансуванням українського кіно

Юрій Рибачук, заступник міністра культури визнає недоліки в організації конкурсу

 

"Ми не ініціювали, активно не лобіювали цієї програми, але оскільки є закон про держбюджет, то ми зобов'язані його виконувати", - каже пан Рибачук.

 

Недоліки в організації конкурсу він пов'язує з тим з тим, що Міністерство культури проводило його вперше.

 

"Варто розуміти, що ця програма реалізується вперше, і на початок року ми не мали навіть бодай якоїсь нормативно-правової бази, відповідно до якої можна було цей конкурс фільмів проводити. Нам довелося провести колосальну роботу, аби розробити відповідні положення і цілу низку нормативно-правових актів, які дозволили б запустити цей процес".

 

Закиди про те, що члени експертної ради, які голосували за ті чи інші проекти, могли мати потенційний конфлікт інтересів, пан Рибачук заперечує.

 

"Це зовсім не так. Я підкреслюю, що оскільки на конкурс приймалися проекти, орієнтовані на показ по телебаченню, то логічно, що у складі комісії мають бути фахівці саме з цієї галузі, які розуміють і специфіку виробництва, і специфіку демонстрації в ефірі, і знають інтереси глядачів. Тому говорити, що в цьому плані був якийсь перекос, я би не став".

 

"Звичайно, ми розуміємо, що може бути багато таких випадків, коли член конкурсної комісії, член експертної ради може мати конфлікт інтересів. Саме тому кожен із них зобов'язаний був повідомити письмово про наявність такого конфлікту".

 

"Чи могли вони це приховати? Я знаю, що таких заявок про конфлікт інтересів було подано чимало: не одна, не дві, і навіть не п'ять. Тому говорити про те, що хтось із членів експертної ради якось навмисно приховував наявність конфлікту інтересів, не можна", - запевняє пан Рибачук.

 

На запитання про те, чи має міністерство якісь інші механізми виявлення конфлікту інтересів, окрім отримання особистої заяви від самих членів експертної ради, заступник міністра заявив, що й існуючих норм - цілком достатньо.

 

При цьому, каже пан Рибачук, в Мінкульті згодні з тим, що організація конкурсу була далекою від ідеалу.

 

"Очевидно, що процедури потребують вдосконалення. Але треба розуміти, що ідеальних механізмів взагалі не існує - їх просто неможливо вигадати. Але досвід проведення цьогорічного конкурсу і, власне, та критика, яка лунає, - звичайно, ми готові будемо сісти і подивитися, які саме позиції у процедурі цього конкурсу потребують вдосконалення".

 

В Мінкульті також зазначили, що поки що не знають, чи отримають бюджетні кошти для проведення аналогічного конкурсу наступного року, і в якому обсязі, проте у відомстві "зацікавлені в цьому і наразі відстоюють цю позицію".

 

джерело


Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Информация

Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 5 дней со дня публикации.