Новая Каховка
C

» » В Україні може з'явитися новий орган, який буде вирішувати суперечки між клієнтами й фінустановами

В Україні може з'явитися новий орган, який буде вирішувати суперечки між клієнтами й фінустановами

В Україні може з'явитися новий орган, який буде вирішувати суперечки між клієнтами й фінустановами

 

Якщо Верховна Рада схвалить створення в Україні інституту фінансового омбудсмена (відповідний законопроект зареєстрували в лютому цього року – ред.), то у суперечки між споживачами фінансових послуг в Україні та фінансовими установами втручатиметься незалежний арбітр, кажуть автори. За які справи буде братися майбутня і, як наголошується, політично незаангажована структура?

 

Ще одним державним органом вона не стане і не передбачатиме фінансування із держбюджету України. На цьому наголошує радниця проекту з трансформації фінансового сектору USAID Тетяна Бурак. Саме за ініціативи Агентства США з міжнародного розвитку розбудовується новий для України, але розповсюджений, зокрема, в країнах ЄС механізм захисту прав споживачів фінансових послуг.

 

«У відносинах із фінансовими установами (банками, страховими компаніями, кредитними спілками, ломбардами тощо) споживач є слабкішою стороною. Утім, неправильно вважати орган, який маємо створити, про-споживацьким. Через позасудове вирішення конфліктів фінансовий омбудсмен намагатиметься ухвалити справедливе рішення. Отже, якщо неправий споживач, рішення не буде на його користь», – пояснила Радіо Свобода Тетяна Бурак.

 

Юрист проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Грищенко також зауважує, що контрольно-наглядових функцій служба фінансового омбудсмена не матиме.

 

«Фінансовий омбудсмен не буде ще одним регулятором фінансового сектору на додаток до трьох вже існуюючих (Національний банк; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг – Нацкомфінпослуг; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – ред.). Фінансовий омбудсмен – установа публічного права для альтернативного вирішення спорів. Розглядатиме суперечки між споживачами й фінансовими установами. Але першочерговою метою є все ж таки мирне врегулювання справи», – говорить вона.

 

Як це має працювати на практиці

 

Вже понад місяць Мирослава Павлик із Києва намагається повернути чотири тисячі гривень, котрі з її банківської картки зняли шахраї. Свою історію вона детально описує на власній сторінці у Facebook.

 

Жінка запевняє: ані картку, ані паролі від неї нікому не давала. Численні звернення до банківської установи і до поліції поки що особливих результатів не дали, але Мирослава «продовжує лупати цю скелю». Все, що вдалося встановити за місяць, що минув, – так це те, з якого терміналу (розташованому в іншому від Мирославиного районі Києва – щонайменше за годину їзди від її будинку) і на картку якого стороннього банку здійснено було шахрайський переказ.

 

«Збираюся довести цю ситуацію до кінця. Вже принципово. Це тупо – опускати руки, коли докладено чимало зусиль. Злить, що я як клієнт не захищена від втрати грошей і на мене як на клієнта перекладають відповідальність», – сказала вона Радіо Свобода.

 

Яким мав би бути порядок дій Мирослави Павлик, якби інститут фінансового омбудсмена в Україні вже працював? Експерт проекту USAID з трансформації фінансового сектору Тетяна Бурак моделює ситуацію:

 

– Передусім фінансовий омбудсмен проаналізував би пакет документів, наданих як позивачкою, так і відповідачем, тобто банком. Заяви, скарги, записи, письмові звернення та таке інше. Потім фінансовий омбудсмен спробував би домовитись із банком про мирову угоду – із поверненням грошей на карту. Навіть якщо у рішенні омбудсмена не вказаний конкретний термін повернення коштів, максимальними, згідно із чинним законодавством, є 30 днів. Якщо термін сплинув, а коштів так і немає, позивачка із рішенням омбудсмена звертається до суду за виконавчим листом. Далі вступає в силу закон «Про виконавче провадження». Не вийшло повернути гроші «полюбовно» – їх повертатимуть примусово.

 

– Скільки споживачеві коштуватиме звернення до фінансового омбудсмена?

 

– Перший етап, власне, те саме «примирення», є безкоштовним. У разі, якщо компромісного рішення сторони не знайшли, за заяву до фінансового омбудсмена споживач заплатить суму в 5% від прожиткового мінімуму, тобто близько 90 гривень.

 

Експерти пояснюють, хто в такому разі утримуватиме інститут фінансового омбудсмена. Фінустанови – за рахунок щорічних внесків.

 

Законопроектом №8055 «Про установу фінансового омбудсмена» передбачається, що розмір внесків зафіксовано лише на перший рік, наголошує юрист Тетяна Грищенко. За її словами, далі розмір внесків і методику їхніх розрахунків будуть затверджувати окремо. «Очікуємо, що підґрунтям подібних розрахунків буде в тому числі обсяг звернень споживачів щодо діяльності тієї чи іншої фінустанови. Просте правило: якщо банк, страхова компанія або кредитна спілка не порушують права споживачів, то, відповідно, на них мало скаржаться. Таким чином й сплачувати на утримання структури фінансового омбудсмена вони будуть небагато», – додає вона.

 

Іноземний досвід

 

Механізм позасудового вирішення спорів між споживачами фінансових послуг – фізичними особами – та фінансовими установами не є українським ноу-хау. Наприклад, Офіс примирителя фінансової системи Вірменії працює від 2009 року. Другий термін примирителем там працює Піруз Саргсян. За її даними, за 9 років роботи до фіномбудсмена надійшло майже 20 тисяч скарг вірменських споживачів на фінансові організації. Понад 73% від загальної кількості справ вдалося вирішити на користь позивачів.

 

«Складаючи законопроект, ми орієнтувались на досвід Вірменії, попри те, що в цій країні невелика кількість населення і лише кілька десятків банківських установ. А ще – Польщі. Взірцем у наших умовах є те, що спочатку сторонам треба спробувати домовитись, дійти консенсусу на цьому етапі», – зазначає Тетяна Бурак.

 

В Україні, вважають експерти, найбільшу потребу в фінансовому омбудсмені має ринок банківських та страхових послуг – саме там виникає переважна більшість спорів. При цьому юрист Тетяна Грищенко зауважує, що справи фінансових установ проти споживачів – наприклад, про стягнення кредитної заборгованості, фінансовий омбудсмен не розглядатиме.

 

«До розгляду прийматимуться тільки такі ситуації, в яких споживач вважає, що його права були порушені. Ситуації різні: або відмовили у наданні фінансової послуги, скажімо, у відкритті банківського рахунку, або стягнули більше коштів, ніж було зазначено у договорі, або не доплатили відсотки за депозитним вкладом», – пояснює вона.

 

«Аполітичний і соціально спрямований»

 

«Аполітичним, соціально спрямованим, орієнтованим на захист прав пересічних українців» називають законопроект його ініціатори – парламентарі Руслан Демчак, Михайло Довбенко, Павло Різаненко від БПП, Олег Лаврик і Руслан Сидорович від «Самопомочі», Сергій Рибалка від Радикальної партії, Альона Шкрум від «Батьківщини», Максим Поляков від «Народного фронту», Сергій Лабазюк від депутатської групи «Воля народу».

В Україні може з'явитися новий орган, який буде вирішувати суперечки між клієнтами й фінустановами

«Шукати правди в судах часто є довгою, складною, почасти недешевою справою», – пише на своїй сторінці у Facebook народний депутат Руслан Сидорович. Утім, автори проекту закону наголошують: конституційне право громадян звернутися до суду документ жодним чином не обмежить.

 

Руслан Сидорович сподівається, що проголосувати перше читання законопроекту про установу фінансового омбудсмена Верховна Рада зможе вже «незабаром».

 

джерело


Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Информация

Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 5 дней со дня публикации.