Новая Каховка
C

» » Чому гинуть українські бджоли?

Чому гинуть українські бджоли?

Чому гинуть українські бджоли?

В Україні цьогоріч у різних областях гинуть бджоли. Досі не з'ясована причина цього мору

 

Бджоли вміють плакати - вони розуміють, коли їхня сім'я вимирає, розповідають пасічники. При цьома матка гине останньою: вона тримається доти, доки живе хоч частина її бджіл.

 

Нині багато пасічників по всій Україні спостерігають, як у розпал медоносного сезону їхні бджолосім'ї гинуть. І земля під їхніми вуликами вкривається тільцями мертвих комах.

 

BBC News Україна досліджувала, що відомо про ймовірні причини цього мору.

 

"Ви чули, як плачуть бджоли? Ось цей звук - це гул тривоги. Вони приречені", - каже Олександр Карауш, пасічник із села Червоне в Долинському районі Кіровоградської області. Справді, замість напористого, пронизливого бджолиного гудіння чуємо слабкий жалісливий гул.

 

"Вони знають, що загинуть", - додає бджоляр. Він займається цією справою 33 роки, але таке бачить уперше.

Чому гинуть українські бджоли?
Олександр Карауш вважає, що причина мору бджіл у пестицидах

 

На його пасіці з 250 вуликів постраждали близько половини бджолиних сімей. Пік мору припав на кінець травня. Схожа ситуація на багатьох інших пасіках в цьому районі, а також у сусідньому Криворізькому. Там постраждали, за даними прокуратури, 1500 сімей. Але реальна цифра, як твердять пасічники, рази у чотири вища.

 

За оцінками Союзу пасічників України, у травні-червні в Україні загинули від 20 до 40 тисяч бджолосімей, тоді як торік за весняно-літній сезон бджолярі по всій країні втратили у десятки разів менше - близько однієї тисячі сімей.

 

За щонайскромнішими підрахунками, українська економіка втратила через це 50 млн грн. Точних даних не має ніхто, зокрема через те, що багато бджолярів не звертаються до офіційних структур після мору на своїх пасіках.

 

"Легше назвати область, де бджоли масово не гинули, аніж де це відбувалося й відбувається. Не було таких випадків у Закарпатті, бо там гори, а отже, немає такого товарного виробництва, суцільних сільськогосподарських площ", - зауважує Володимир Стретович, голова Спілки пасічників України.

 

Україна в сумному тренді


В останні десятиліття у світі спостерігається "синдром руйнування бджолиних колоній (сімей)". І Україна стала ще одним місцем на карті, де він прогресує.

 

Науковці та практики сходяться на тому, що у винними можуть бути високотоксичні пестициди (засоби захисту рослин), кліщі вароа, вірусуні інфекції, зміни клімату.

 

Пестициди або безпосередньо отруюють льотних бджіл, що приносять пилок до вуликів і заражають молодих комах, або ж ослаблюють їх. І те, і друге закінчується загибеллю комахи.

 

Втім, як наголошують експерти, масово бджоли гинуть здебільшого через збіг одразу кількох негативних факторів.

Чому гинуть українські бджоли?
У сучасному світі бджоли масово гинуть від отруєнь пестицидами, від кліщів та вірусних інфекцій

 

У Криворізькому та Долинському районах пасічники пов'язують бджолині смерті з високотоксичними пестицидами китайського виробництва, які застосували місцеві аграрії.

 

Закон "Про бджільництво" зобов'язує виробників використовувати лише препарати, внесені в державний реєстр пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні.

 

У цьому реєстрі можна знайти понад 140 засобів, що завозяться з Китаю. Пасічники говорять, що дорожчі німецькі й французькі хімікати є безпечнішими для їхніх бджіл. Таких також чимало в згаданому переліку.

 

BBC News Україна з'ясувала, що Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області перевіряла ТОВ "Христофорівське". Саме цей державний орган має повноваження проконтролювати, чи мав постачальник пестицидів ліцензію, чи правильно зберігали хімікати і, головне, які саме з них використала агрофірма.

 

Перевірка виявила, що це підприємство закуповувало інсектициди Альфа-Супер, Престо, протруйник Метакса. Всі ці засоби захисту рослин внесені в загаданий реєстр. Вони виробляються в Китаї.

 

"Чи винне саме ТОВ "Христофорівське"? Це суперечливе твердження. Вони найбільше підприємство на тих територіях, орендують великі площі, але є багато одноосібних фермерів із полями в 15, 20, 100 га. Хто саме застосовував хімікати, від яких загинули бджоли, дуже складно визначити", - cказала в коментарі BBC News Україна Інна Великород, начальник відділу державного екологічного нагляду Держекоінспекції в Дніпропетровській області.

 

У цій же інспекції у Кіровоградській області нам повідомили, що також проводили перевірку через загибель бджолосімей. Виявили порушення в зберіганні пестицидів, за що винні заплатили штраф у 170 грн. Саме стільки передбачено українським законодавством. Пасічники, з якими ми спілкувалися, в середньому втратили за цей сезон по 300-400 тисяч грн.

 

У коментарі BBC News Україна агроном ТОВ "Христофорівське" Віктор Сукач заявив, що відповідь на питання, чи могли їхні пестициди потруїти бджіл, дасть слідство.

 

У Криворізькому районі відкрили в зв'язку з цим кримінальне провадження. У сусідньому Долинському, де пасічники теж постраждали, цього не зробили, попри їхні звернення.

 

Віктор Сукач також переконаний, що бджолярі самі винні в своїх проблемах: не мають документів на власні пасіки, розташовують їх там, де це не дозволено.

 

Втім, усі пасічники, з якими BBC News Україна спілкувалася на цих територіях, кажуть, що працюють офіційно не одне десятиліття.

Чому гинуть українські бджоли?
Деякі пасіки в Україні перетворилися цього літа на бджолині кладовища

 

Хоч в Україні і є державний реєстр дозволених пестицидів, сама його наявність ще не означає, що питання справді врегульоване.

 

"Сьогодні фермерів здебільшого не контролюють стосовно використаних ними засобів захисту рослин, тому вони в своїх діях керується дешевизною препарату, а не тим, які саме засоби захисту рослин є офіційно зареєстровані та якісні", - пояснює Олексій Лосєв, науковець, директор з розвитку бджільництва ТОВ Beеhiеv.

 

За його даними, якщо якісний зареєстрований препарат коштує, скажімо, 200 доларів, то така ж кількість його замінника - 20 доларів.

 

"Маємо таку картину сьогодні через те, що аграрії насамперед шукають низьку собівартість. При цьому контроль шкідливих залишків у виробленій продукції: у насінні, зерні, плодах - відсутній", - наголошує Олексій Лосєв.

 

Дозволити чи заборонити?

Чому гинуть українські бджоли?

 

Коли йдеться суто про пестициди та їхній можливий вплив на бджіл, в Україні існує достатньо державних органів, які мають повноваження їх контролювати. Інша справа, наскільки ефективним є цей контроль, коли він таки здійснюється. Контрольні функції нині є розпорошеними між різними інституціями.

 

Так, перелік дозволених пестицидів визначає міністерство екології та природних ресурсів. Умови їхнього зберігання та ліцензії перевіряє Державна екологічна інспекція, підконтрольна цьому відомству. А вплив на людей та тварин, зокрема й бджіл, перевіряє Держпродспоживслужба, підконтрольна Мінагрополітики.

 

У статті 247 КПК передбачена кримінальна відповідальність за порушення законодавства про захист рослин. Відповідно, прокуратура та поліція мають розслідувати ситуацію, коли масово гинуть бджоли і є підозра, що причина в пестицидах.

 

Зрештою, коли трапляється складна форс-мажорна ситуація, як-от у Криворізькому районі, різні органи займаються лише окремими фрагментами історії, а цілісної картини не знає ніхто. Крім того, таке розпорошення функцій дає змогу перекладати відповідальність на когось іншого.

 

BBC News Україна надіслала запит Держпродспоживслужбі щодо результатів їхніх перевірок, зокрема аналізів проб рослин та бджіл, однак відповіді поки що не отримала. Саме цей орган може допомогти встановити причинні зв'язки між хімічними речовинами, смертю медоносних комах та обробленими рослинами.

 

Бджолярі самотужки також відправляли проби до київських лабораторій. Ті не виявили шкідливих речовин.

 

У ЄС, усвідомивши складність проблеми, вирішили їй запобігати, а не реагувати лише на наслідки. У квітні цього року там просто заборонили найбільш отруйні для бджіл пестициди - неоникотиноїди. До того протягом п'яти років там діяла тимчасова заборона цих хімічних речовин, і тривали наукові дослідження.

 

Вони підтвердили, що існує стійкий зв'язок між руйнуванням бджолиних колоній та використанням таких пестицидів.

Чому гинуть українські бджоли?
"Наші бджоли вмирають" - напис на плакаті, який тримають учасники акції

проти використання пестицидів, у французькому Леоні, 7 червня 2018 року

 

"Ми припускаємо, що заборонені в ЄС препарати могли потрапити через кордон як контрабанда до сусідньої України, де такого регулювання й контролю немає, а натомість панує гонитва за швидким прибутком", - каже Володимир Стретович. Втім, щоб довести це, потрібне масштабне розслідування.

 

Одне з можливих рішень проблеми - гармонізація українського законодавства з європейським. Це означатиме заборону неоникотиноїдів та інших найбільш токсичних засобів захисту рослин і в Україні.

 

Тим часом, українські пасічники рахують збитки. Згодом збитків зазнають і місцеві аграрії. Якщо бджоли вимиратимуть так швидко й далі, українські поля й сади нікому буде запилювати.

 

Отруюються й гинуть не лише бджоли, а й інші перетинчастокрилі комахи, що запилюють рослини.

 

У довшій часовій перспективі це може призвести до того, що фермери не зможуть в потрібній кількості виробляти чимало продуктів.

 

Приміром, у 2013 році магазин мережі Whole Food в американському штаті Род-Айленд прибрав зі своїх полиць усю продукцію, виробництво якої залежить від запилення комах. З 453 товарів зникли 237, зокрема яблука та кабаки.

 

Повідомити пасічникам - зберегти бджіл

 

Ще одна важлива проблема - це як саме обробляють поля. Український закон зобов'язує агровиробників повідомляти пасічникам у радіусі 10 км від угідь не пізніше, ніж за три доби про дату обробки, препарат, ступінь та строк дії його токсичності. Робити вони це мають у ЗМІ.

 

Розприскувати пестициди закон довзоляє лише у вечірні та ранкові години. Якщо надворі холодно й хмарно, це можна робити вдень.

Чому гинуть українські бджоли?
Зберегти пасіку під час обробки полів можна, якщо закрити вулики чи вивезти їх.

Агрофірми зобов'язані попереджати бджолярів про свої роботи

 

Приміром, пасічники у Криворізькому та Долинському районах кажуть, що їх не поінформували.

 

"Агрофірма ТОВ "Христофорівське" обробляла поля рапсу 23-24 травня без попередження. Вони не попередили ні сільради, ні пасічників про те, що буде обробка полів", - розповідає Ілля Покулевський, бджоляр із села Червоне.

 

Це підтверджують і в Держекоінспекції. "Там просто заколотили хімікати, вивезли їх, обробили поля. Крім того, умови їхнього зберігання не відповідали санітарним нормам", - зауважує Інна Великород.

 

На запитання BBC News Україна про те, чому не попередили пасічників, представник агрофірми Віктор Сукач відповідає риторично: "Ви уявляєте, що таке оповіщення в засобах масової інформації, чи не уявляєте? В якому засобі? Районному, обласному, республіканському?"

 

Поняття "республіканські ЗМІ" використовувалося в Україні лише в радянські часи. У сучасному світі застосовуються онлайн-технології для своєчасного інформування бджолярів про обробку полів.

 

В Україні їх теж почали запроваджувати. Зареєстровані на сервері фірми відзначають місця обробки угідь на карті. Після цього пасічники отримують автоматично смс-повідомлення про час і місце цих робіт.

 

Зрештою, бджоли масово гинули цьогоріч у більшості областей України, а не лише на межі Дніпропетровської та Кіровоградської. Отже, держава, науковці, пасічники, правоохоронці мали б спільно дошукуватися більш глобальних причин комашиного мору, ніж порушення процедур використання пестицидів на локальному рівні.

 

"Мертві бджоли - це провісники загального екологічного неблагополуччя. Наступного року отруєними можуть виявитися вже й овочі, фрукти, вода, ґрунти", - наголошує Тетяна Сушко, виконавчий директор Спілки пасічників України.

 

Поки що так глибоко й стратегічно цю проблему в Україні не розглядають.

Чому гинуть українські бджоли?
Вже наступного року ці поля може бути нікому запилювати. 

Водночас комахи-шкідники стають більш стійкими до дії пестицидів.

 

джерело


Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Информация

Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 5 дней со дня публикации.