Нова Каховка
C

» » Кабмін збільшує мінімалку. Що це означає для бюджетників, ФОПів, пенсіонерів і чи зростуть після цього ціни?

Кабмін збільшує мінімалку. Що це означає для бюджетників, ФОПів, пенсіонерів і чи зростуть після цього ціни?

Кабмін збільшує мінімалку. Що це означає для бюджетників, ФОПів, пенсіонерів і чи зростуть після цього ціни?

29 липня Кабінет міністрів України затвердив макроекономічний прогноз, який передбачає поступове зростання мінімальної заробітної плати в Україні з 4723 гривень на місяць до 6500 гривень на місяць у 2021 році та 7167 гривень на місяць у 2022-му. Це збільшить доходи працівників бюджетної сфери, проте інші матимуть проблеми.

 

Як це вплине на бюджетників?

 

Добре. Для переважної більшості з них розмір окладу розраховується на підставі мінімальної зарплати. Тому зростання мінімалки призведе до збільшення всієї «сітки» окладів. «Бюджетні установи цього правила дотримуються більше, ніж приватні. Тому підвищення рівня мінімальної зарплати призведе до зростання державних видатків на зарплати всім працівникам бюджетних сфер», — зазначила аналітик компанії Concorde Capital Євгенія Охтирко.

 

Також від мінімалки залежить чимало різноманітних соціальних виплат, тому її зростання призведе до збільшення доходів незахищених верств населення.

 

Чи зростуть пенсії?

 

Їх принаймні будуть платити. Наразі Пенсійний фонд України, з якого й виплачуються пенсії, дотаційний. Це означає, що фонду не вистачає власних доходів для того, аби виплатити пенсії всім українським пенсіонерам, яких налічується приблизно 11,2 мільйона осіб. Зростання мінімальної зарплати означатиме збільшення розміру єдиного соціального внеску, що сплачується до бюджету Пенсійного та інших соціальних фондів.

 

«Можливо, метою цього підвищення мінімалки є покриття дефіциту Пенсійного фонду. А він у нас цього року великий — 202 мільярди гривень, які держава перераховує Пенсійному фонду з державного бюджету на виплату пенсій», — зазначає hromadske керівниця центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

 

Що буде з великим бізнесом?

 

Це його не стосується. Як вважає Євгенія Охтирко, малоймовірно, що приватний бізнес підвищить зарплати своїм працівникам пропорційно зростанню мінімалки — тобто на 37% протягом наступних 12 місяців.

 

А чи відчують це на собі ФОПи?

 

Так, бо почнуть платити більше податків. Фізичні особи-підприємці (ФОПи) розраховують розмір податків залежно від розміру мінімалки. Так, ФОПи першої та другої груп спрощеної системи оподаткування платять єдиний податок залежно від розміру прожиткового мінімуму, а розмір єдиного соціального внеску для них розраховується залежно від мінімальної зарплати (становить 22% від мінімалки). Так само ЄСВ розраховують і ФОПи третьої групи спрощеної системи оподаткування.

 

Саме малі підприємці чи не найбільше постраждали від запровадження карантину: весною держава припинила роботу ринків, торговельних центрів, кав’ярень, ресторанів та інших закладів, які здебільшого реєструють за спрощеною системою оподаткування. Однак саме для них зростання мінімалки стане чи не найбільш болючим ударом.

 

Чи витримає це бюджет?

 

Буде важко. Цьогоріч державні видатки перевищують бюджетні доходи на 298 мільярдів гривень. Державі вже зараз немає як профінансувати кожну четверту гривню запланованих видатків. Ці гроші доводиться позичати в міжнародних фінансових організацій, на світових фінансових ринках, а також випускати облігації внутрішньої державної позики. Це призводить до зростання боргового навантаження на державу: у наступні роки все більше коштів з бюджету потрібно буде витрачати на погашення та обслуговування державного боргу й дедалі менше ресурсів залишатиметься для фінансування соціальної сфери, освіти, медицини чи армії.

 

А чи витримають державні підприємства?

 

Їм буде складно. «Якщо держава для покриття додаткових видатків на виплати зарплат може просто позичити гроші, то є такі держпідприємства, як, наприклад, Укрпошта, які після підвищення мінімалки повинні збільшити зарплати десяткам тисяч своїх працівників. А звідки брати ці гроші — невідомо. Тому вони можуть перевести якусь частину працівників на 0,5 або навіть на 0,2 ставки», — повідомила Дарина Марчак. Вона зазначає, що такі підприємства врешті-решт прийдуть «просити» допомоги в бюджету, що лише збільшить державні видатки.

 

Це якось уплине на ціни?

 

Попри те, що зростання мінімальної зарплати буде незначним — на 300 грн, згодом на 1000, а потім іще на 500, це може «розігнати» інфляцію.

 

«Підвищення мінімальної заробітної плати змінює й інші макроекономічні параметри. Наразі ми бачимо, що без цього (без збільшення мінімальної зарплати — ред.) інфляція залишатиметься в цільовому діапазоні. А якщо змоделювати ситуацію зростання мінімальної зарплати, і достатньо суттєвого, то я вважаю, що це буде впливати на макроекономічні дані, показники бюджету, інфляцію та безробіття», — повідомив заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб у відповідь на питання журналістів про вплив зростання мінімалки на рівень цін.

 

«Таке рішення — цілком негативне, адже воно не продиктоване економікою. Це чистий популізм», — вважає інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса. Підвищення рівня мінімальної зарплати має відбуватися паралельно зі збільшенням продуктивності праці (іншими словами, показника виробленого ВВП пересічним громадянином за одну годину робочого часу), упевнена Охтирко.

 

Тобто громадяни зростання доходів не відчують. «Якщо підвищення мінімалки відбудеться, зокрема, завдяки росту інфляції, то вона може «з’їсти» частину збільшеного доходу. Потрібно говорити не про номінальне, а про реальне зростання доходів громадян. Нині, в умовах низької інфляції, дійсне покращення добробуту навіть за невеликого підвищення зарплати є більшим, аніж коли ми збільшуємо зарплати, але водночас розганяємо інфляцію», — повідомила Марчак.

 

Чи підуть зарплати в тінь?

 

Таке й справді може бути. Підвищення мінімалки здатне викликати негативну реакцію бізнесу. Експерти зазначають, що деякі підприємства будуть неспроможні заплатити стільки своїм працівникам, тому вони або закриються, або ж перейдуть у «тінь», видаючи зарплати в конвертах. Державні компанії почнуть переводити своїх працівників на неповний робочий день чи половину ставки. Як наслідок, замість очікуваного зростання надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб держава може отримати скорочення кількості офіційно працевлаштованих громадян і податків із їхніх зарплат.

 

Водночас частина офіційно зареєстрованих ФОПів — це насправді наймані працівники, яких таким чином змушує реєструватися роботодавець, аби зменшити свої зобов’язання з ЄСВ. Замість майже 20% зі своєї зарплати такі «приховані» працівники сплачують лише 5% (та й ті повністю зараховуються до місцевих бюджетів), а ЄСВ платять з мінімальної зарплати — незалежно від того, у скільки разів їхній реальний заробіток перевищує мінімалку. Зростання показника мінімальної зарплати може збільшити відрахування таких ФОПів до бюджетів, дещо зрівнявши їх із людьми, які працевлаштовані офіційно. З іншого боку, збільшення податкових зобов’язань ФОПів може підштовхнути громадян переходити до тіньових розрахунків у конвертах, що, навпаки, зменшить відрахування до бюджетів.

 

«Якщо уряд вважає, що ФОПи недоплачують податків (що в цілому можна зрозуміти), то тут логічніше було би просто трішки підвищувати ставку податків для них», — вважає Дарина Марчак.

 

джерело


Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

комментарів

Інформаційне повідомлення

Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 5 днів з моменту публікації.