Нова Каховка
C

» » Рада ухвалила закон про середню освіту: як зміниться школа

Рада ухвалила закон про середню освіту: як зміниться школа

Рада ухвалила закон про середню освіту: як зміниться школа Верховна Рада України 16 січня ухвалила Закон "Про повну загальну середню освіту". Як повідомляє МОН, "за" проголосували 327 народних депутатів.

 

Новий закон передбачає цілу низку новацій, які торкнуться учнів і батьків, вчителів та освітніх управлінців.

 

"Цей Закон – це нові можливості для наших учнів, вчителів та освітніх управлінців, а також гарантії для батьків… Це реальні інструменти, які допоможуть втілити реформу. Попереду багато кропіткої роботи, ми до неї готові. Але нас замало, реальна школа – це не стіни і не закони, а перш за все вчителі, батьки та учні. Я закликаю всіх нас не зупинятися і разом працювати над побудовою Нової української школи – вона залежить від кожного із нас", прокоментувала ухвалення закону міністерка освіти і науки України Ганна Новосад.

 

Основні новації для учнів

 

Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. У документі закріплена інклюзивність. Учні з особливими освітніми потребами можуть навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією. Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього закону нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

 

Учень також має право навчатися поглиблено поза школою чи навчатись вдома. Для цього його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 рази на рік).

 

Зазначається, що закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи, які оплачуватимуться за рахунок держави.

 

Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти. Водночас документ встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

 

Закон запроваджує право учнів обирати предмети та надає більше повноважень для учнівського самоврядування: право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом директора та на участь у засіданнях педагогічної ради.

 

Окрему увагу приділено вивченню української мови: у школах запроваджується три моделі її вивчення.

 

Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова).

Основні новації для батьків

 

Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

 

Батьки також можуть ініціювати проведення аудиту закладу освіти.

 

Основні новації для вчителів

 

Закон дозволяє вчителям розробляти власні системи оцінювання учнів та за власним вибором за кошт держави підвищувати кваліфікації. Раніше навчанням вчителів займалися інститути післядипломної педегогічної освіти. Тепер підвищувати кваліфікацію можна у недержавних організаціях.

 

Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

 

Для молодих вчителів запроваджується педагогічна інтернатура. У перший рік роботи вчитель отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

 

Основні новації для освітніх управлінців

 

Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

 

Що стосується директорів шкіл, то він або вона може обіймати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. Для відбирання директорів незалежними комісіями будуть проводитися конкурси, на яких колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль. Для участі у конкурсі кандидати на посаду директора обов’язково мають представити стратегічний план розвитку закладу.

 

При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

 

Фінансова автономія шкіл

 

Новоухвалений закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів: формування структури закладу та штатного розпису, встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій працівникам, оплату поточних ремонтних робіт, оплату підвищення кваліфікації вчителів тощо.

 

Нагадаємо, у вересні 2017 року Верховна Рада ухвалила новий Закон "Про освіту", якому Міністерство освіти та науки пророкувало грандіозний успіх у реформуванні всієї освітньої системи в Україні. До цього часу сфера регулювалася законом 26-річної давнини. Згідно з законом держава зобов'язується щорічно виділяти на освіту не менше 7% від ВВП, а найголовнішими нововведеннями закону стали перехід на 12-річне навчання і розширення використання української мови у школах. Також закон передбачив докорінне реформування середньої освіти, яке закріпили у концепції "Нова українська школа".

джерело


Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

комментарів

Інформаційне повідомлення

Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 5 днів з моменту публікації.