Нова Каховка
C

» » Курс гривні: хто виграв, а хто програв

Курс гривні: хто виграв, а хто програв

Курс гривні: хто виграв, а хто програв

Від початку нового року гривня почала потроху слабшати. Але наприкінці 2019-го вона очолила список валют, які найбільше зміцнилися до американського долара.

 

За календарний рік офіційний курс гривні зріс на майже 17%.

 

Якщо на 1 січня 2019 року офіційний курс був 27,69 грн за долар, то на 1 січня 2020 - 23,68 грн. Загалом за 2019 рік, якщо враховувати найвищі і найнижчі показники, гривня зміцнилася до долара на 19 %.

 

При цьому минулий бюджет був розрахований на курсі у 28,2 грн за долар.

 

Як все почалося

 

Зростання курсу гривні стало очевидним трендом влітку 2019. Воно збіглось у часі з початком активних продажів ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики).

 

За умов, коли міжнародні кредитори на чолі з МВФ, а також закордонні інвестори не поспішали з позиками та інвестиціями, кошти від ОВДП дозволяли фінансувати дефіцит бюджету і виплату боргів.

 

Рекорди зміцнення гривні чергувалися із рекордними обсягами продажу ОВДП.

 

Оглядачі та учасники ринку зауважували, що ОВДП відволікають з економіки гроші, які могли б піти на кредитування виробництва, адже їх найбільшими власниками є Національний та комерційні банки. За підсумками 2019 року обсяг кредитів в українській економіці скоротився на 9,4%.

 

Коли ж свій портфель ОВДП почали різко нарощувати іноземні інвестори, стали лунати застереження, що вони можуть вийти з ринку так само швидко, як і прийшли, паралельно виводячи й валюту.

 

За 2019 обсяг портфелю іноземних інвесторів в українські ОВДП зріс у понад 18 разів і на початок 2020 перевищив 117 млрд грн. Обсяги розміщення гривневих ОВДП у 2019 році перевищили показник 2018 у 3,5 раза, а доларових - на чверть.

 

Такий продаж ОВДП сприяв ще більшому зміцненню гривні, адже закордонні інвестори продавали долари, щоб купити гривню і розрахуватися нею за українські цінні папери.

 

Хто виграв

Курс гривні: хто виграв, а хто програв

Іноземні інвестори заводили в Україну долари, аби обміняти їх на гривню і купити українські цінні папери

 

Саме власники ОВДП - іноземні та українські - отримали найбільший зиск від зміцнення гривні, вважає ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко, який раніше на посаді заступника голови НБУ курував департамент валютного контролю.

 

Крім того, що вони отримують дуже непоганий купон по самих облігаціях, їхні доходи зростають і через курсову різницю.

 

"Посилення гривні майже на 20% дало можливість цим інвесторам, хоч насправді вони не є інвесторами, заробити в доларах до 38%. Це феноменальні заробітки у найбіднішій країні Європи", - підраховує економіст.

 

Приплив коштів нерезидентів в українські ОВДП Олександр Савченко називає єдиним фактором, що насправді грав проти долара в Україні.

 

Проте у Нацбанку так не вважають. Голова НБУ Яків Смолій заперечує, що надзвичайним зміцненням гривня має завдячувати лише продажу ОВДП.

 

"Говорити, що курс зміцнюється лише через інвестиції в ОВДП не зовсім правильно... Обсяг інвестицій у державні цінні папери становить трохи більше 4 млрд доларів, а НБУ викупив (до валютних резервів з ринку) майже 8 млрд доларів", - подає слова голови НБУ офіційна сторінка у Facebook.

 

У Національному банку називають ширший перелік переваг міцної гривні:

 

  • зарплати українців зростають, якщо перерахувати їх у долари,
  • купити на них можна більше, адже ціни на імпортні товари мають зменшуватися,
  • темпи інфляції зменшуються - за підсумками 2019 показник інфляції дорівнював 4,1%, це шестирічний рекорд,
  • зовнішні борги стають дешевшими,
  • Нацбанк може поповнювати резерви за вигідним курсом, якщо у першому кварталі 2019 НБУ викупив на ринку 600 млн доларів, то у четвертому - вже 4 млрд доларів.

 

Хто програв

 

Спочатку уряд, як і Нацбанк, хизувався зміцненням національної валюти. Проте під кінець року урядовці почали визнавати те, про що експерти попереджали раніше. У різкого зміцнення гривні таки є свій темний бік.

 

В теорії міцніша національна валюта шкодить експортерам. А в експортноорієнтованій українській економіці вони є не лише одними з головних постачальників валюти до країни, але й великими платниками податків. Менше доходів вони отримують - менше податків платять.

 

Водночас доходи імпортерів, так само, як і сам імпорт, зростають. Проте зменшуються бюджетні доходи, пов'язані з імпортом, - ПДВ на імпорт, мита.

 

При цьому ціни на імпортні товари знижуються не так швидко, як зазвичай вони зростають при падінні гривні. Крім певного зменшення цін на газ та пальне, українці майже не відчули подешевшання імпортних товарів, тоді як самого імпорту значно побільшало.

 

Під кінець року теоретичні попередження експертів отримали практичне підтвердження. Бюджет недоотримав понад 50 млрд грн доходів, і уряд був змушений заморозити деякі видатки наприкінці року.

 

"Борг ми, звичайно, зробили дешевшим, але доходи бюджету, за результатами року, на 55 млрд грн менше від плану, а видатки на обслуговування боргу - на 20 млрд грн менше від плану", - підраховує "баланс" переваг і втрат виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

 

У промисловості, особливо металургії, почалося скорочення виробництва. У Нацбанку пояснювали це зниженням цін на метал на світових ринках, а не зміцненням гривні.

Курс гривні: хто виграв, а хто програв

У другій половині 2019 почалося падіння у промисловості

 

"Ціни на метал впали максимум до 10%, а гривня посилилася до майже 20%. Тобто вплив курсу є набагато сильнішим", - зауважує Олександр Савченко.

 

Проблеми у металургів виникли ще й через зростання цін на головну сировину - залізну руду, тоді як ціни на кінцевий продукт були стабільними або ж падали, вважає Дмитро Боярчук.

 

Але в кожному разі від зміцнення гривні постраждали не лише металурги, а й практично усі експортери, хоч ціни на їхню продукцію на світових ринках і не просідали.

 

"Якщо поспілкуватися з аграріями, то вони вам скажуть, що видатки в них були по курсу 27, а доходи - по курсу 23. Така політика розірвала експортерам усі бізнес-плани", - пояснює економіст.

 

Негативні відгуки згодом почали лунати і від інших галузей, що працюють суто на внутрішній ринок, зокрема, від забудовників, адже при низькому курсі долара багато хто став утримуватися від покупки нерухомості на первинному ринку.

 

Загалом падіння у промисловості за рік від листопада 2018 до листопада 2019 склало 7,5%.

 

"Очевидно, що сильна гривня нашкодила українським виробникам, особливо експортерам. І дуже сильно допомогла імпортерам", - каже Олександр Савченко.

 

Все навпаки

 

Насправді, кажуть експерти, зміцнення національної валюти, так само, як і її послаблення самі по собі не є "перемогою" чи "зрадою".

 

Завжди є ті, хто виграють чи програють від цього. Значення має те, чи є реальне економічне підґрунтя для цього.

 

"Є природні фактори, які мали б посилювати гривню. Позитивний торговельний баланс (коли експорт перевищує імпорт, - Ред.), а він у нас негативний, дефіцит збільшується. Іншим фактором є приплив іноземних інвестицій та приватних кредитів. А їх також немає", - наголошує Олександр Савченко.

 

Значення має і те, наскільки швидко відбувається зміцнення чи послаблення валюти, вважає Дмитро Боярчук.

 

"Питання не в тому, що гривня укріпилася. Питання у тому, що свідомо запустили досить стрімкі зміни, які створили більше проблем і напруги, ніж якоїсь вигоди. Уявіть собі, якби гривня (так само швидко) девальвувала на 20%?"

Курс гривні: хто виграв, а хто програв

Щоб підтримати своїх експортерів, США та Китай потроху ослаблювали свої валюти. Україна зробила навпаки

 

При цьому для експортерів ситуація на світових ринках у 2019 була складною і через торговельні війни між США та Китаєм.

 

"Китай намагався втримати свої позиції, й в певний момент девальвував юань - як відповідь на підняття тарифів Штатами. Тобто вони використовували курс, щоб підтримати свій експорт", - пояснює економіст. З іншого боку, США так само послаблювали долар через облікову ставку. За цих умов практично перед усіма експортерами постало питання не лише якості, але й конкуренції за ціною.

 

"Коли країни чубляться за те, щоб проштовхнути свій експорт і послаблюють свої валюти, ми робимо абсолютно протилежне", - зауважує Дмитро Боярчук.

 

Що далі?

 

Мінфін, розуміючи курсові проблеми, міг би погашати валютні ОВДП не через розміщення нових, а просто викуповуючи валюту на ринку, твердить пан Боярчук.

 

"Це сильно змінило б ситуацію, бо минулого року по "валютках" виплатили 2 млрд доларів. Це нейтралізувало б половину попиту нерезидентів на гривневі ОВДП", - зазначає економіст.

 

Також міністерству фінансів варто продавати гривневі ОВДП значно дешевше. "Їх купували б і під 10%", - вважає Олександр Савченко. Крім того, вважає економіст, треба зменшувати облікову ставку так, щоб вона відповідала інфляції, - приблизно до рівня 7%.

Курс гривні: хто виграв, а хто програв

З останніх днів старого року НБУ почав поступово послаблювати гривню.

 

Там навіть допустили подальше зменшення облікової ставки - до 8% із нинішніх 13,5%. Попереднє зниження ставки до 8% планувалося не раніше 2021 року. Засідання правління з цього питання має відбутися наприкінці січня.

 

джерело


Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

комментарів

Інформаційне повідомлення

Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 5 днів з моменту публікації.