Новая Каховка
C

» » У ставках під Новою Каховкою «зав’юнилося»

У ставках під Новою Каховкою «зав’юнилося»

У ставках під Новою Каховкою «зав’юнилося»

Контрольне вимірювання молоді в’юна, вирощеною у рукотворних ставках під Новою Каховкою

 

Успішним виявився експеримент із вирощуванням в’юнів на Новокаховському рибоводному заводі. Півтори сотні плідників придбали для цього у Києві, пересадивши їх до штучних ставків. Схоже, умови тут прийшлися новоселам до смаку, і вони віднерестилися, хоча й не всі. Але близько тисячі молодих в’юнів з’явилися на світ, і місцеві іхтіологи дбайливо за ними доглядали. Аби молодь у перші ж місяці життя не винищили баклани та чайки, поверхню ставків перегородили тросами, а мешканців штучних водойм підгодовували спеціально придбаними хірономідами – личинками комарів. 

 

Контрольний вилов показав, що цьогорічки нормально зростають та розвиваються: вони вже у 7-8 сантиметрів завдовжки. Тож якщо все буде добре, до жовтня нинішнього року їх вага збільшиться у чотири рази, а довжина – до десяти сантиметрів. І тоді близько тисячі особин молодих в’юнів випустять до озер у пониззі Дніпра. А за якісь три роки вони вже й самі будуть спроможні «продовжити рід». Надалі науковці проводитимуть моніторинг популяції та з’ясовуватимуть, як вона почувається у цьому середовищі. Щоправда, колись в’юнів у таких озерах водилося чимало: зникли вони з незрозумілих причин тільки 40-50 років тому.  

 

Втім, в’юни – лише частина довгострокової програми з вирощування аборигенних видів дніпровських риб. Окрім них, у ставки запустили і лящів (нинішнього року від них під Новою Каховкою також уперше отримали потомство), і щук та сомів. Ставку на них зробили не випадково, пояснює директор держустанови Ігор Дикуха.

 

«Багато років поспіль українські рибозаводи робили ставку на штучне розведення та випуск у річки коропів, екзотичних для півдня України товстолобів, білих амурів тощо. Однак стан Дніпра стрімко погіршується, його дельта заболочується, і це не сприяє виживанню молоді, вирощеної у «тепличних» умовах – це все одно, що, приміром, домашню свиню випустити у ліс замість дикого кабана. А от у нащадків звичайних мешканців природних водойм «запас міцності» більший, і адаптуватися їм легше, — пояснює Ігор Дикуха. – Той же в’юн у заболочених озерах пониззя Дніпра почуватиметься, як удома. Та й збідніла на кисень вона чи високі літні температури для нього не проблема».

 

джерело


Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Информация

Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 5 дней со дня публикации.