Новая Каховка
C

» » Як українські курорти нас втрачають

Як українські курорти нас втрачають

Як українські курорти нас втрачають

З гучним "егегей" українські курорти біжать до краю прірви.

 

Ще кілька років, і сюди поїдуть лише найбідніші – цей прогноз очевидний, але нікого не зупиняє від бездумної забудови. 

 

Наприклад, Південь України дуже красивий, і дуже засмічений.

 

Століттями тут усім було чхати на ландшафт.

 

Рибальські села і доіндустріальні військові гарнізони природа ще якось терпіла...

 

Але ХХ століття покрило все нелюдським радянським індастріалом (чого варта лише товарна колія прямо по набережній Бердянську), санаторіями, подібними на гуртожитки, хрущовками і панельками.

 

ХХІ століття до цього додало хаотичного новобуду різного ступеню пафосності, але однаково сумнівної естетики, курятників "частного сектора", в яких "хороший номер" з телевізором і холодильником, але без кондиціонера, і з вікном у двір, ядучої реклами, вихлопних газів і нестерпного звукового забруднення.

Як українські курорти нас втрачають

Колія на набережній у Бердянську

 

Щоразу, коли потрапляю на українське море, мені хочеться знести все бульдозером.

 

Щоб замість колись мальовничих сіл, де сьогодні до кожної хати добудований монструозний сарай для отдихающіх, були красиві вілли, які тонуть в зелені, а не в двометрових парканах.

 

Щоб на набережній були велодоріжки, а не залізнична колія.

 

В ресторанах – їжа і свіжа морська риба, а не фрі з півасом і скумбрія на мангалі.

 

Замість напіврозвалених радянських санаторіїв і модних готелів, де території три метра, а ціна за номер як в Італії, добре продумані готельні комплекси, з сервісом, а не тьотями з синдромом вахтьора.

Як українські курорти нас втрачають

Класика "приватного сектору"

 

Як українські курорти нас втрачають

Ні, такого не має бути навіть в найдешевших хостелах

 

Як українські курорти нас втрачають

Приватний "Будиночок у моря" в Лазурному

 

Як українські курорти нас втрачають

Модні готелі на території три метра

 

Щоб на пляжі була не пахлава мєдовая, а рятувальники Малібу. 

 

Щоб можна було відійти від міського пляжу на 300 метрів, і не потрапити в смітник. 

 

Щоб дикі пляжі залишались дикими, адже місце для цього є.

 

Щоб по жодним пляжам не їздили машини і квадроцикли, і на них не стріляли з зброї по банках! 

Як українські курорти нас втрачають

Пляж в Кирилівці

 

Як українські курорти нас втрачають

Пляж в Грибівці

 

Щоб таксі було Uklon і Uber, а не Вася "сбєй побольше с туріста".

 

Щоб рибу вирощували рибхози, а не ловили браконьєри. 

 

Щоб усі платили податки і провадили підприємницьку діяльність легально.

 

Щоб зустрічати людей, які щиро люблять місце, в якому живуть, турбуються про нього і допомагають побачити його красу. 

 

Південноукраїнські міста, містечка і села вже втратили мене як туристку – і мої гроші. Я не згодна дивитись на цей урбаністичний кошмар, який з кожним роком стає все гіршим. Особливо враховуючи, що тиждень в сезон в Затоці коштує як "олінклузів" в Єгипті. 

 

Я можу лише сумувати за піщаними і глиняними пагорбами, запаморочливою степовою рослинністю, птахами, які живуть у кручах. Нескінченністю піщаних пляжів. Тихим спокоєм лиманів. Медитативністю хвиль і широким горизонтом.

Як українські курорти нас втрачають

Пагорби в Очакові


Як українські курорти нас втрачають

Кінець Кінбурнської коси – праворуч води Дніпра, ліворуч - Чорне море

 

Якщо мене зараз читають галичани і радіють, що то ті східняки такі, а в нас Європа, не обманюйте самі себе. З'їздіть у Трускавець.

Як українські курорти нас втрачають

Хаотична забудова Трускавця

 

Від потворного новобуду, натиканого між старих дерев'яних вілл, метрових вивісок секонхенду, ларьків уперемішку з дорогезними ресторанами, занедбаного парку з напіврозваленими бюветами, усього цього бездумного забудовування заради бабла і завішування рекламою, увінчаного пам'ятником Степану Бандері, я довго відходила. 

Як українські курорти нас втрачають

Пам’ятник Степану Бандері в Трускавці. У "віночку" з реклами

Бо Трускавець – це не миле курортне містечко. Це плювок в очі. 

 

У місці, де люди проводять 21 день, навіть немає жодного маркованого пішого маршруту, хоча Трускавець оточено красивим лісом.

 

А в лісі що?

 

Правильно, що ж ще може бути в українському лісі. Смітник і вирубка.

Як українські курорти нас втрачають

Центральна площа Трускавця – рай для кіосків

 

Усе це існує досі (ще й приносить прибуток) лише тому, що українці звикли до урбаністичного лайна. У них удома такі ж приватні і приватизовані споруди-почвари, спотворені площі і брудні вулиці. Ті ж вивіски секонхенду і музон з кожного ларька. 

 

Розбагатілі й не дуже діти спальних районів досі вірять, що круто – це золоті шпалери і спа в готелі. Те, що в цьому спа непродуманий простір і на підлозі плитка для стін, яка звісно ж страшенно слизька, і люди падають, ризикуючи серйозними травмами, ролі не грає. Краще ж ніхто не бачив.

 

Після радянського санаторія з туалетом по коридору, готель з душем в номері і басейном – суперкрутий, навіть якщо басейн розміром з ванну, а вікна виходять на парковку і супермаркет.

Як українські курорти нас втрачають

"Класика" 4-х зіркових готелів півдня України та Карпат

 

Як українські курорти нас втрачають

На око українця "нормальні", навіть "хороші" готелі

 

Як українські курорти нас втрачають

Ми не помічаємо, наскільки непродумана ця забудова, нульова робота архітектора (типові проекти), мізерна приготельна територія, і навколо – спотворений "клаптиковою забудовою" ландшафт

 

Користуючись невибагливістю вітчизняних туристів, усі, хто урвали хоч якийсь кусень землі, витискають з нього що можуть.

 

Архітектурний план?

 

Стилістика?

 

Нормативи, які планують забудову так, щоб не дивитись сусідам у вікна, і щоб у всіх був красивий пейзаж?

 

Хахаха, дуже смішно. У нас же распіл і відкат, не заважайте.

Як українські курорти нас втрачають

Мальовничий вид з вікна – на море та панельки

 

Жадоба і невігластво застлало очі і підприємцям, і мерам, і директорам природних парків, і головним архітекторам. Вони не помічають, що уже зараз більш-менш пристойний готель в Трускавці, Затоці чи Коблево коштує 40 доларів за добу і вище. Це ціни Єгипту, Туреччини, Італії чи Хорватії середньої руки.

 

Тільки там, вийшовши з номера, ви потрапите в красиве курортне містечко, нічим не спотворене.

 

Ви не будете перебігати з готелю до бювету, ризикуючи  зламати ногу в ямах на тротуарі, а з задоволенням прогуляєтесь.

 

По дорозі на пляж не потрапите в коридор ларьків з ширпотребом за завищеними цінами.

 

В природному парку не гасатимуть джипами по степу і не палитимуть багаття.

Як українські курорти нас втрачають

Дубровник, Хорватія


Як українські курорти нас втрачають

Бодрум, Туреччина

 

Там буде мальовнича площа і набережна, і на них не смердітиме мангалом. Ваші вуха не мордуватимуть децибели попси. Пам'ятки історії й архітектури не ховатимуться за шаром реклами і МАФів. 

 

Бо в умовній "європі" в ціну готелю входить красивий простір довкола. Продумана архітектура. Не спотворений ландшафт. Повага до природи. Любов до свого краю, якою вміють ділитися.

 

Все те, про що в Україні забули в погоні за "золотим батоном".

 

Трагедія українських курортів в тому, що це все лайно, яке здуру набудували за останні 20 років, і продовжують будувати досі, уже нікуди не дінеш.

 

Можна знести старий сарай для отдихающіх, і замість нього побудувати новий, але вікна і далі будуть на такий же сарай.

 

Можна зробити ремонт в номерах, але простір готелю не стане продуманим, сам цей готель – доречним у міському ансамблі. 

 

У місті не з'являться велодоріжки – адже для них не залишили місця.

 

Забудова-вирвіглаз не перетвориться на романтичні вулички, навіть якщо дуже захотіти. 

 

На українських курортах нарікають, що "мало туристів", намагаються побільше заробити "в сезон" й поменше витратити, мляво продають шаурму і пахлаву, не помічаючи, що їхній час спливає з кожним польотом лоукоста чи чартера.

 

джерело


Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Информация

Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 5 дней со дня публикации.